Битва під Кірхгольмом

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Битва під Кірхгольмом
Польсько-шведська війна (1600—1611)
Kirholm 1605 I.JPG
Битва під Кірхгольмом (Пітер Снаєрс, 1630)
Координати: 56°50′55″ пн. ш. 24°20′53″ сх. д. / 56.84861111113877286° пн. ш. 24.34805555558378032° сх. д. / 56.84861111113877286; 24.34805555558378032
Дата: 17 (27) вересня 1605
Місце: Кірхгольм, Лівонія (Саласпілс, Латвія)
Результат: перемога Речі Посполитої
Сторони
Flag of Sweden.svg Швеція Flag of Poland.svg Річ Посполита
Командувачі
Карл IX Ян-Кароль Ходкевич
Військові сили
8268 піхоти[1]
2500 кавалерії[1]
11 гармат
1000 піхоти
2600 кавалерії
(крилатих гусарів)
4-7 гармат
Втрати
~ 5 000 ~ 100 вбитих
~ 200 поранених

Би́тва під Кірхго́льмом (нім. Schlacht bei Kirchholm; пол. Bitwa pod Kircholmem; швед. Slaget vid Kirkholm) — битва, що відбулася 17 (27) вересня 1605 року біля Кірхгольма в Лівонії (сучасний Саласпілс, Латвія) між Швецію та Річчю Посполитою. Шведськими військами командував шведський король Карл IX, а силами Речі Посполитої — великий литовський гетьман Ян-Кароль Ходкевич. Закінчилася перемогою польсько-литовського війська. Одна з найбільших битв польсько-шведської війни 1600—1611 років. Запам'яталася як один з найбільших тріумфів кавалерії Речі Посполитої.

Передумови[ред. | ред. код]

Гетьман Ян Кароль Ходкевич зібрав своє військо під Дерптом, вранці 25 вересня вивів їх маршем на Ригу, де була шведська облога, розпочата 23 вересня 1605 року. Дводенний 80-кілометровий марш закінчився ввечері 26 вересня неподалік від Кірхгольмом.

Шведський король Карл IX Ваза, дізнавшись про підхід польсько-литовського війська, вивів в ніч на 27 вересня майже все військо назустріч Яну Каролю Ходкевичу, залишивши під Ригою невеликі сили для підтримки облоги.

Учасники[ред. | ред. код]

Швеція[ред. | ред. код]

Карл ІХ

Шведське військо нараховувало 10868 вояків[1].

У піхоті нараховувалося 8268 воків. До неї входили 400 німецьких солдатів князя Люнебурзького, батальйон гвардії числом у 394 шведів (драбантів і палацових охоронців), шведський полк з 1872 солдат під командуванням Андерса Стюарта, шведсько-німецький полк Йозефа Мікаельсона у 534 чоловік, змішаний полк Андерса Леннартссона у 1402 вояки, до якого окрім шведи входили шотландці, німці, поляки і угорці; полк графа Йоахіма фон Мансфельда числом 725 солдат, шведські полки Єспера Андерсона і Ганса Рехенберга по 1590 і 951 вояків відповідно; а також 2 хорогви фінської піхоти у 500 вояків[1].

Шведські кіннота складалася з 2500 вояків, переважно шведів, фінів та лівонських німців. Вона поділялася на 3 полки. Королівський полк, яким командував Карл ІХ, нараховував 1055 кавалеристів із Західної Готії, Смоланду й Парнави. Полк Андерса Леннартссона мав 1035 вершників — лівонців, шведів і фінів. Найменшим був кінний полк графа Мансфельда — він складався лише з 410 шведських вояків з Уппланду, Вестманланду, Східої Готії, Смоланду і Седерманланду[1].

Таблиця шведських сил[1] 
Рід Полк Корогви Походження 23/23.IX 27/17.IX
(поправки)
27/17.IX
Кіннота короля Hoffanan Gwardia шведи 226 226 226
Кіннота короля Sigge Arfwedsonn шведи (Західна Готія) 128 128 (125) 125
Кіннота короля Erich Börgilsonn шведи (Західна Готія) 173 143 143
Кіннота короля Nils Olofsonn (Drake) шведи (Західна Готія) 113 112 (110) 110
Кіннота короля Elaes Knutzsonn шведи (Західна Готія) 114 114 114
Кіннота короля Johan Abel шведи (Смоланд) 241 141 (122) 122
Кіннота короля Arfwed Pedersonn шведи (Смоланд) 147 147 (141) 141
Кіннота короля Fabian von Pilen (Hendrik Rebinder) лівонці (Парнава) 77 74 74
Разом: 1219 1085 1055
Кіннота Anders Lennartsson Anders Linderson (тілоохоронці) лівонці - 130 130
Кіннота Anders Lennartsson Reincholdt Engdis (легка кіннота Rennfahne) лівонці 148 124 124
Кіннота Anders Lennartsson Gert Lyf лівонці (Лоде) 59 66 66
Кіннота Anders Lennartsson Engelbert Tysenhaus лівонці (Дорпат) 85 85 85
Кіннота Anders Lennartsson Jörgen Reydner - 73 - -
Кіннота Anders Lennartsson Peder Schwensons шведи 98 98 98
Кіннота Anders Lennartsson Jöns Pedersonn фіни 180 180 180
Кіннота Anders Lennartsson Sigfrid Hindersonn фіни 126 126 126
Кіннота Anders Lennartsson Claes Erichsonn фіни 126 126 126
Кіннота Anders Lennartsson Lindwed Claesonn фіни 100 100 100
Разом: 995 1035 1035
Кіннота графа Мансфельда Hans Olofsonn шведи (Уппланд-Вестманланд) 137 137 (125) 125
Кіннота графа Мансфельда Swen Some шведи (Східна Готія) 122 122 (110) 110
Кіннота графа Мансфельда Nils Erichsonn шведи (Смоланд) 120 120 (100) 100
Кіннота графа Мансфельда Bastian Bonat шведи (Седерманланд) 108 198 (75) 75
Разом: 487 577 410
Кіннота разом: 2701 2697 (2500) 2500
Піхота князя Люнебурзького німці 400 400 400
Піхота батальйон гвардії драбанти шведи 150 150 150
Піхота батальйон гвардії палацова охорона шведи 244 244 244
Разом: 394 394 394
Піхота Anders Stuart Jöran Pedersonn (Peder Jöranson) шведи (Вестманланд) 238 238 238
Піхота Anders Stuart Erich Larsonn шведи (Єстрікланд) 243 243 243
Піхота Anders Stuart Biörn Tordsonn шведи (Західна Готія) 150 150 150
Піхота Anders Stuart David Lintze шведи (Західна Готія) 130 130 130
Піхота Anders Stuart Peder Erichsonn шведи (Західна Готія) 257 257 257
Піхота Anders Stuart Benckt Arfwedsonn шведи (Західна Готія) 215 215 215
Піхота Anders Stuart Peder Staffansonn шведи (Даларна) 178 178 178
Піхота Anders Stuart Peder Hansonn шведи (Смоланд) 127 127 127
Піхота Anders Stuart Nils Pedersonn шведи (Смоланд) 200 200 200
Піхота Anders Stuart Joen Olofsonn шведи 167 134 134
Разом: 1905 1872 1872
Піхота Josef Mikaelsson Peder Olofsonn шведи 142 142 142
Піхота Josef Mikaelsson Oloff Ingemaesonn шведи 124 124 (117) 117
Піхота Josef Mikaelsson Simon Pedersonn шведи (Західна Готія) 133 124 (124) 124
Піхота Josef Mikaelsson Jöns Larsonn шведи (Західна Готія) 82 72 (73) 73
Піхота Josef Mikaelsson Hans Häfwich німці 78 78 78
Разом: 559 540 (534) 534
Піхота Anders Lennartsson Hopman Forbus шотландці 186 186 186
Піхота Anders Lennartsson Hans Schel німці 135 135 (115) 115
Піхота Anders Lennartsson Simon Simansonn німці 186 186 186
Піхота Anders Lennartsson Winsens (Hopman) Norman німці 150 150 150
Піхота Anders Lennartsson Jacob Friedthen німці 127 127 (113) 113
Піхота Anders Lennartsson Påfwel Stiliken поляки 106 194 (97) 97
Піхота Anders Lennartsson Tideman Skrowe поляки 86 81 81
Піхота Anders Lennartsson Erwat Michael (Horvath) угорці 113 113 113
Піхота Anders Lennartsson Erich Benchtsonn - 161 161 161
Піхота Anders Lennartsson Peder Torstensonn - 200 200 200
Піхота Anders Lennartsson Peder Torstensonn шведи (Вестманланд) 125 125 -
Разом: 1575 1658 (1527) 1402
Піхота графа Мансфельда - - 1000 1000 725
Піхота Jesper Anderson Jacob Thomsonn шведи (Даларна) 285 263 (230) 230
Піхота Jesper Anderson Peder Nilsonn шведи (Бергслаген) 262 261 (223) 223
Піхота Jesper Anderson Jöran (Göran) Hindersonn шведи (Бергслаген) 133 133 (119) 119
Піхота Jesper Anderson Lars (Lasse) Hansonn шведи (Бергслаген) 136 136 (100) 100
Піхота Jesper Anderson Michel Matzsonn шведи (Вестманланд) 187 187 (175) 175
Піхота Jesper Anderson Joen Morthensonn шведи (Вестманланд) 133 133 133
Піхота Jesper Anderson Peder Monsonn (Månsson) шведи (Східна Готія) 260 260 260
Піхота Jesper Anderson Toris (Tyris) Pedersonn шведи (Східна Готія) 217 217 217
Піхота Jesper Anderson Anders Jonsonn шведи (Даларна) 133 133 133
Разом: 1746 1723 1590
Піхота Hans Rechenberger Olaff Pedersonn шведи (Норрботтен) 363 369 (328) 328
Піхота Hans Rechenberger Peder Joensonn шведи (Інгрія) 303 303 (244) 244
Піхота Hans Rechenberger Karl Axelsonn шведи (Гельсінгланд) 315 312 (289) 229
Піхота Hans Rechenberger Nils Biörsonn шведи (Медельпад) 191 192 (172, 150) 150
Разом: 1172 1176 (1033, 1011) 951
2 хорогви фінської піхоти - 500 500
Піхота разом: 8751 9263 (8983, 8961) 8268
Вісько разом: 11451 11960 (11680, 11658) 10868

Річ Посполита[ред. | ред. код]

Ян Ходкевич
Таблиця литовських сил[2]
Ordre de bataille Eryka Dahlberga Rysunek Józefa Naronowicza-Narońskiego Carolomachi, quafelix victoria Equitis Lituani Debello Livonico perdeccennium gesto Sława losuszczęśliwego w Inflantach Erasmusa Rzetowskiego Pamiątka albo Kolumny niesmiertelnosci Szymona Ślaskiego
Coßaker Boghdan Ibrahim (3 хоругви) Богдан (1 хоругва)
Абрам (1 хоругва)
Богдан 100
Абрам 100
Velites
Богдан (100 коней)
Абрагім (100 коней)
Ferentari
Dobrowa (2 хорогви) Dąbrowa (2 хорогви) Dambrowa 200 Thomas Dąbrowa cum cc. equitibus lanceatis Dąbrowa (200 коней) Dąbrowa
Wils Kowie (5 прапорців) Wilkowski 130 Wilkowski (130 людей) Wilczkowski
Kroliewo Rÿttars (2 хорогви) Lacki Lacki 200 Ex equitibus cc. Theodori Lacki Teodor Lacki (200 коней) Lacki, porucznicy Sołomski i Repecki
Elof Saken (5 прапорців) Gansiewski 200
Dzikowski 150
Ludocicus Gąsiewski Gosiewski (200 людей)
Dzikowski (150 людей)
Gąsiewski
Dzikowski
Mathias von der Reck Churlender (2 корнети) Książę kurlandzki (3 корнети) Dux Curla[n]d[iae] equ[ites] 300 Reccius Curonibus Ducis Curalndaie ccc. equites Germani praefecto Mathia Rekio Książę kurlandzki (300 коней) Książę kurlandzki
Kroliew Masquetars (2 прапорці) praefecto Ressa 400 Piechota hetmana (400 людей) Ross
Kroliewo Rÿtt[ars] (3 хорогви = 1+2) W. Woyna (2 хорогви) Tria Ducis ipsius vexilla equitum hastatotu praefectoVincentio Woyna 3 chorągwie hetmana (300 коней) W. Woyna
Niewa Rofskj (3 прапорці) Niewiarowski 60 Niewiarowski (160 людей) Niewiarowski
Niewa Rofskj (1 хорогва) Niewiarowski Nieviarovius 100 Felicis Niewiarowski centum lanceati Niewiarowski, porucznik Jan Czudowski
Mplozkj (3 хорогви) Aleksander Chodkiewicz Alexa[ndri] Chodkiewicz Pal[atinus] Troc[ensis] 150 prae[fecto] Mlodzky Alexa[n]dri Chodkiewicz Palatini Trocensis, equites cc, praefecto Andrea Młocki Wojewoda trocki (150 коней) Alex. Chodkiewicz, porucznik Młodzki
Coßaker Sakariaz (3 хорогви) Sakin
Mustafa (1 chorągiew)
Sakin 100
Mustafa 50
Velites
Salim (100 коней)
Mustafa (100 коней)
Ferentarij
Gerard Fitinghoh (2 корнети) Fiting Wittingus 100 Gotardus a Vittingk Filink (100 коней)
Wolter von Pletenberg (3 корнети) Plettenberg Pletebergius equites Livones 50 Valterus Platenberg Pletenberg (50 коней)
Walen Rigae 50 Wal (60 коней)
Cosakofskj (1 хорогва) Kosakowski husarze Franciscus Kossokowski ceturio equitum hastatorum Kosakowski (100 коней) Kosakowski
Kozm
Laskj(2 хорогви) Lacki (2), patrz wyżej
Giedrójć Giedroyc 100 Marcianus Giedroyc, hastatorum equitum centuriones Giedroyć (100 коней) Giedroyć
Burukofskj (2 хорогви) Borowski Borkowius Boruchowski, hastatorum equitum centuriones Doruchowski (100 коней)
Saphia (2 хорогви) Sapieha Ioan[nis] Sapieha]200 Joannis Sapiae ce[n]tum equites hastati Sapieha (100 коней) Sapieha
Pilta[en]si[um] Euhold[us] pref[ectus] Sakcius Piltensiumequitum praefectus(Piltensium Nobilium centuria)
Williamofskj (2 хорогви) Wielamowski Wielamowski 100 Marci Wielamowski Wilamowski (100 коней) Wielamowski
Mahomet Tatarz (2 хорогви) Machowski (2 хорогви) Acmetes 100 Machmec Scythiae, hastatorum equitum centuriones Achmet (100 коней)
Zacharias Tatars (2 хорогви) Zachariasz (1 хорогва) Zacharias lanceatos 100 Zacharias Scythiae, hastatorum equitum centuriones Zachariasz (100 коней)
Voluntarij (4 хорогви) Voluntarij (2 хорогви) Voluntarijs praefectus Komorowski (m. in. Kiszka 16, Talwosz 20 i Białozor 6) voluntarij Wolontariusze (m. in. Kiszka 16, Talwosz 20 i Białozor 6)

Хід битви[ред. | ред. код]

Схема битви

Ян Кароль Ходкевич, маючи менші сили, спробував ввести в оману супротивника, почав з атаки кавалерії під командуванням Дуброви на шведський лівий фланг, з подальшим удаванням відступом. Шведи вирішили, що противник почав відступати і спрямували в навздогін свою кавалерію. Піхота Речі Посполитої відкрила вогонь, завдавши шведам значних втрат, після чого гусари швидко перегрупувалися і кинулися на шведські бойові порядки. Шведські мушкетери змогли зробити один постріл, після чого приблизно 300 гусарів з роти Вінцента Війни вклинилися в центр бойових порядків шведської піхоти та скували основні сили.

У цей час гусари Дуброви перейшли в контратаку, відкинувши кавалерію Карла ІХ Вази за фланг власної піхоти, частина королівської кавалерії тікала, навздогін за нею кинулися легкоозброєні кавалеристи. Ліве крило шведів було розгромлено, на правому крилі гусари Яна Петра Сапєги вступили в бій. Карл ІХ кинув на праве крило всі резерви, включно з рейтарами, це був критичний момент. Ходкевич зрозумів, що у шведів не залишилося свіжих військ, і направив в бій хоругви Ляцького, який виконав обхідний маневр і розгромив королівських рейтарів. Потім кавалерія Ляцького обрушилася на шведську й німецьку піхоту — долю битви було вирішено, хоча шведи й німці билися стійко, вмираючи зі зброєю в руках, але тих, хто вдавався до втечі, наздоганяла легка кавалерія.

Наслідки[ред. | ред. код]

Після поразки шведський король був змушений залишити облогу Риги, відмовитися від контролю над Лівонією. Перемир'я було підписано в кінці 1611 році, але 1617 року війна спалахнула знову.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е Balcerek, М. Ordre de Bataille armii walczących pod Kircholmem dnia 27 września 1605 r. 2013. (на основі: Riksarkivet, Kammararkivet, Strödda militiehandlingar före1631, vol. 7, Summarisk uppgift över det krigsfolk, som följde konungen i fält, Ryga 13 IX 1605 r.; Krigsarkivet, Militieräkenskaper, 1605/1 Styrkeuppgifter från slaget vid Kirkholm, Så starck hafwerhwar Knektefenich för sig warit wirdt Kerkeholmen, bådhe för slaget och efter slaget).
  2. Balcerek, М. Ordre de Bataille armii walczących pod Kircholmem dnia 27 września 1605 r. 2013. (на основі: Krigsarhivet, Ordre de Bataille, Erik Dahlbergs Ordre de Bataille 1600-1679, k. 44; E. Rzetowski, Sława Losu Szczesliwego w Inflanciech, Wilno 1605; Carolomachia,qua felix victoria…, Wilno 1606; Equitis Lituani de bello Livonico per Decennium gesto, Vilnae 1610; S. Ślaski,Pamiątka albo Kolumny nieśmiertelności, [b. m. w.]; Hniłko, 1934, T. 7, s. 126—133).

Бібліографія[ред. | ред. код]

Монографії[ред. | ред. код]

  • Barkman, B. Kungl. Svea Livgardes historia. Stockholm, 1938-1939, Bd. 2: 1560-1611.
  • Górski, K. Historia piechoty polskiej. Kraków, 1893 (Poznań, 2003). [1]
  • Górski, K. Historia jazdy polskiej. Kraków, 1894 (Poznań, 2004). [2]
  • Hupert, W. Historia wojenna polskaw zarysie. Lwów, 1919.
  • Korzon, T. Dzieje wojen i wojskowości polskiej. Lwów, 1912, T. 2 (Poznań, 2003).
  • Kudelka, F. Bitwa pod Kircholmem. Warszawa, 1921.
  • Kukiel, M. Zarys historii wojskowości w Polsce. Kraków, 1929.
  • Majewski, W. Kampania 1605 r. // Polskie tradycje wojskowe. Warszawa, 1990, T. 1, s. 232—239.
  • Mankell, J. Uppgifter rörande svenska krigsmagtens styrka.... Stockholm, 1865. [3]
  • Naruszewicz,A. Historya Jana Karola Chodkiewicza, wojewody Wilenskiego, hetmana wielkiego W.X.L. Warszawa 1781, T. 1. [4]
  • Nowak, T. Polska sztuka wojenna w czasach Odrodzenia. Warszawa, 1955.
  • Petri, G. Kungl. Förstalivgrenadjärregementets historia. Stockholm, 1926.
  • Ratajczak, L. Historia wojskowości. Warszawa, 1980.
  • Svenska slagfäld. red. L. Ericson. Stockholm, 2003.
  • Tranér, G. Kungl. Carl IXs Krig i Livland år 1602—1605. Stockholm, 1876.
  • Wisner, H. Kircholm 1605. Warszawa, 1987.
  • Сікора, Р. З історії польських крилатих гусарів. Київ: Дух і літера, 2012.

Статті[ред. | ред. код]

  • Antanavičius, D. Znane i nieznane źródłado kampanii kircholmskiej w 1605 roku // Wojny północne w XVI—XVII wieku. W czterechsetlecie bitwy pod Kircholmem. Toruń, 2007, s. 23—41.
  • Balcerek, M. Wkład księstwa Kurlandii i Semigalii oraz powiatu piltyńskiego w bitwę pod Kircholmem w 1605 roku // Przegląd historyczno-wojskowy. Warszawa, 2009, № 2, s. 5—22. [5]
  • Balcerek, M. Liczebność, skład i szyk wojska hetmana litewskiego Jana Karola Chodkiewicza w bitwie podKircholmem na ordre de bataille Erika Dahlberga // Zapiski Historyczne. Toruń, 2009, T. 74, zeszyt 3, s. 7—23.
  • Balcerek, М. Liczebność, skład i szyk obydwu walczących stron w bitwie pod Kircholmem // Kircholm 1605. Zeszyty Historyczne. pod red. J. Hryniewicza, Rīga, 2010, s. 17—44.
    • Balcerek, М. Ordre de Bataille armii walczących pod Kircholmem dnia 27 września 1605 r. 2013. [6]
  • Herbst, S. Kampania kircholmska 1605 r. // Zarys dziejów wojskowości polskiej do roku 1864. pod red. J. Sikorskiego. Warszawa, 1965, T. 1, s. 420—425.
  • Hniłko, A. Plan bitwy pod Kircholmem Józefa Naronowicza-Narońskiego z r. 1659 // Przegląd Historyczno-Wojskowy. Warszawa, 1934, T. 7, s. 126—133.
  • Kudelka, F. Bitwa pod Kircholmem // Ateneum. Warszawa, 1883, T. 3, s. 478—512.
  • Rawski, W. Kircholm 1605. Refleksje w 400-lecie bitwy // Przegląd Historyczno—Wojskowy. Warszawa, 2005, T. 6, № 3, s. 145—172.
  • Teodorczyk, J.; Żygulski jun., Z. Dwugłos o bitwie pod Kircholmem. Historia i ikonografia // Rocznik Historii Sztuki. Warszawa, 1999, T. 24, s. 97—130.
  • Teodorczyk, J. Tajemnice zwycięstwa, czyli bitwa pod Kircholmem w ikonografii z XVIII w. // Muzealnictwo Wojskowe. Warszawa, 2005, T. 8, s. 373—402.
  • Wisner, H. Bitwa kircholmska – pytania iwątpliwości // Wojny północne w XVI—XVII wieku. W czterechsetlecie bitwy pod Kircholmem. Toruń, 2007, s. 15—22.

Довідники[ред. | ред. код]

  • Kircholm // Mała encyklopedia wojskowa. Warszawa, 1970, T. 2.
  • Laskowki, O. Kircholm // Encyklopedia Wojskowa. Warszawa 1934, T. 4, s. 236—241.

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Битва під Кірхгольмом