Битва під Кіцканами

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Битва під Кіцканами (1683))
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Битва під Кіцканами
Польсько-татарські війни
Польсько-турецькі війни
Дата: 5 грудня 1683 року
Місце: Кіцкани поблизу Дунаю у Молдові
Результат: перемога Речі Посполитої
Сторони
 Річ Посполита
Молдавське князівство
 Військо Запорозьке
 Буджацька орда, Білгородська орда
Командувачі
Степан Куницький Яли паша (Алі-паша)
Військові сили
15-18 тисяч 25 тисяч
Втрати
багато вбитих

Би́тва під Кіцка́нами — бій козацьких військ Речі Посполитої під командуванням правобережного гетьмана Степана Куницького з буджацькими та білгородськими татарськими загонами 5 грудня 1683 року під час походу на Правобережжя та Молдову на початку польсько-турецької війни 1683—1699 років. 25 тисяч татар під проводом тягинського бея Яли-паші були зненацька атаковані 15-18 тисячами козацько-молдовського війська коло Кіцкан неподалік Дунаю. Татар було розбито, і під час переслідування, що козаки вели у важких зимових погодних умовах, було вбито багато ординців (вбито тягинського бея Алі, старшого над Буджацькою ордою Алігер-пашу, кількох татарських мурз) та взято в полон татарських командирів.

Згодом Куницький відзначав, що у його війську не загинуло жодної людини. Здобувши перемогу, правобережний гетьман рушив вглиб ногайських володінь. С. Куницький зі своїми козаками винищив поселення навколо Білгорода та Акермана і дійшов до берегів Чорного моря, завоювавши міста Ізмаїл та Килію. Після цього успіху гетьман Куницький спробував узяти Тягиню і Білгород, але через відсутність артилерії йому це не вдалося.

«Понад тридцять тисяч нікчемних гяурів ударили на люд ногайський на рівнинній околиці Бендер та Ізмаїла. Руйнуючи житла і забираючи особисті речі люду магометанського, багатьох із них вбивали на палі та припікали вогнем, а села їхні пускаючи з димом і збурюючи, опанували вони містечко Ізмаїл», — читаємо про ці події в «Хроніці» Мехмед-Гірея. У тогочасних повідомленнях Куницький звітував до Варшави про знищення близько трьохсот тисяч (?) ворогів, а також, «що старий хан хоче піддітися з 5000 татар до Війська Запорозького»[1].

Частина козаків, обтяжена здобиччю, повернулася в Україну, а решта зазнала поразки коло містечка Рені.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 16 березня 2009. Процитовано 2 березня 2009. 

Джерела[ред. | ред. код]

  • Чухліб Тарас. Гетьман С.Куницький у боротьбі Правобережної України та Речі Посполитої проти Османської імперії (1683—1684 рр.) // Україна в Центрально-Східній Європі. Студії з історії ХІ — ХУІІІ ст. — К.2000
  • Marek Wagner W cieniu szukamy jasności chwały. Studia z dziejów panowania Jana III Sobieskiego (1684—1696). Wydawnictwo Akademii Podlaskiej, 2002, ISBN 83-7051-201-1
  • Jan Wimmer Odsiecz wiedenska 1683 roku
  • http://www.haidamaka.org.ua/0024.html [Архівовано 16 березня 2009 у Wayback Machine.]