Битва під Садовою
 |
Цю статтю, можливо, потрібно вичитати, щоб виправити в ній правописні, лексичні, граматичні, стилістичні та інші мовні помилки. |
| Битва під Садовою | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Австро-Прусська війна | |||||||
| 50°12′36″ пн. ш. 15°49′48″ сх. д. / 50.21000000000000085° пн. ш. 15.83000° сх. д. | |||||||
|
|||||||
| Сторони | |||||||
| Королівство Пруссія | Австрійська імперія та Саксонія | ||||||
| Командувачі | |||||||
| Вільгельм I, Мольтке | Людвіг Бенедек | ||||||
| Військові сили | |||||||
| 221 тис. солдат 770 гармат |
214,1 тис. солдат (184,1 тис. австрійців і 30 тис. саксонців) 924 гармат |
||||||
| Втрати | |||||||
| 8975 солдат [1] | 44 200 солдат [2] та 116 гармат | ||||||
Битва під Садовою (або при Кьоніггреці, нім. Schlacht bei Königgrätz, сучасний Градець-Кралове у Чехії) - найбільша битва австро-прусcької війни 1866 року, що кардинально вплинула на її перебіг, поклавши кінець австрійському впливові у Німеччині та забезпечивши Пруссії панування в регіоні. Битва відбулася 3 липня 1866 року.
Хід битви[ред. • ред. код]
Зверху вниз та зліва направо: # Бісмарк # генерал Фогель фон Фалькенштейн # генерал фон Штайнметц # фон Роон # генерал фон Флісс # генерал Херварт фон Біттенфельд
Австрійська Північна армія (215 тис. чоловік із 770 гарматами) займала позиції на висотах на північний схід від селища Садова (нині у Чехії), коли до неї підійшли Ельбська й Силезька прусські армії (221 тис. чоловік, 900 гармат) під командуванням короля Вільгельма I. 3 липня Ельбська армія частиною сил обійшла лівий фланг австрійців, а Силезька завдала удару по правому флангу й тилу. Під загрозою оточення генерал Л. Бенедек почав відступ своїх військ під прикриттям 170 гармат, розташованих за 4 км на північний захід від Кеніггреца. Однак погано організований відхід на обмеженому просторі межиріччя незабаром перетворився на хаотичну втечу. Прусські війська своєчасно не організували переслідування, й лише це врятувало Північну армію від цілковитого знищення.
3 липня відбулась вирішальна битва в районі Кеніггреца, у якій брали участь 221 тис. прусів й 215 тис. австрійців. Генерал Бенедек не організував розвідку місцевості та не зміг налагодити взаємодію своїх корпусів. Важливу роль відіграла перевага пруссів у артилерії. У багатонаціональній австрійській армії багато народів не хотіли воювати за Габсбургів. Сотні й навіть тисячі італійців та румунів здійснили дезертирство на полі бою під Садовою. Дезорганізована австрійська армія не витримала прусських атак та хаотично відступила, втративши, разом із союзними саксонськими військами, вбитими та пораненими близько 15 тис. й 22 тис. полоненими та дезертирами, а також 116 (за іншими даними 187) гармат — майже в 5 разів більше, ніж пруси, втрати яких не перевищували 9 тис. чоловік.
- Битва під Садовою в образотворчому мистецтві
-
Битва під Садовою: кронпринц Фрідріх Карл успішно командує прусськими полками.
-
Георг Блайбтрой. Битва при Кьоніггреці (1866).
Література[ред. • ред. код]
- Мерніков А. Г., Спектор А. А. Всесвітня історія війн. — Мінськ, 2005.
Посилання[ред. • ред. код]
- Прєженцов Я. Б. Кеніггрецька битва 3 липня 1866 року, Санкт-Петербург, 1888. 39 с., 1 л. план. (рос.)
Примітки[ред. • ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Битва під Садовою |
