Битва під Садовою
 | Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (січень 2015) |
| Битва під Садовою | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Австро-прусська війна | |||||||
 | |||||||
| 50°13′ пн. ш. 15°50′ сх. д. / 50.21° пн. ш. 15.83° сх. д.G O | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
.svg){kind=small} Прусське королівство |
 Австрійська імперія.svg){kind=small} Саксонське королівство | ||||||
| Командувачі | |||||||
| Вільгельм I Гельмут фон Мольтке |
Людвіг Бенедек | ||||||
| Військові сили | |||||||
| 221 тис. солдат 770 гармат |
214,1 тис. солдат (184,1 тис. австрійців і 30 тис. саксонців) 650 гармат | ||||||
| Втрати | |||||||
| 8975 солдат [1] | 44 200 солдат [2] та 116 гармат | ||||||
Битва під Садовою (або під Кеніґґрецом, нім. Schlacht bei Königgrätz, сучасне Градець-Кралове у Чехії) — відбулася 3 липня 1866 року і була найбільшою битвою в Австро-прусської війни 1866 року, що кардинально вплинула на її перебіг, поклавши кінець австрійському впливу в Німеччині та забезпечивши Пруссії панування в регіоні.
Зверху вниз та зліва направо: # Бісмарк # генерал Фогель фон Фалькенштейн # генерал фон Штейнмец # фон Роон # генерал фон Флісс # генерал Херварт фон Біттенфельд
Австрійська Північна армія (215 тис. вояків із приблизно 750 гарматами) займала позиції на висотах на північний схід від селища Садова (нині у Чехії), вступила в бій з Ельбською й Сілезькою прусськими арміями (221 тис. вояків, 900 гармат) під командуванням короля Вільгельма I.
3 липня Ельбська армія частиною сил обійшла лівий фланг австрійців, а Сілезька завдала удару по правому флангу й тилу. Під загрозою оточення генерал Л. Бенедек почав відступ своїх військ під прикриттям 170 гармат, розташованих за 4 км на північний захід від міста Кеніґґрец.
Генерал Бенедек не організував розвідку місцевості та не зміг налагодити взаємодію своїх корпусів. Важливу роль відіграла перевага австрійців у артилерії. Багатонаціональний склад австрійської армії створював додаткові проблеми для командування. Австрійське командування побоювалось дезертирства італійських частин.
Дезорганізована австрійська армія не витримала прусських атак та хаотично відступила, втративши разом із союзними саксонськими військами близько 15 тис. убитими й пораненими та близько 22 тис. полоненими та дезертирами, а також 116 (за іншими даними 187) гармат — значно більше ніж пруські війська, втрати яких становили 9 тисяч осіб. Прусські війська своєчасно не організували переслідування, що дало змогу Північній армії уникнути цілковитого знищення.
Баталію неодноразово було відображено в образотворчих та музичних творах, таких як Königgrätzer Marsch[de].
Битва під Садовою: кронпринц Фрідріх Карл успішно командує прусськими полками.
Георг Блайбтрой. Битва при Кеніггреці (1866).
.JPG)
- Мерніков А. Г., Спектор А. А. Всесвітня історія війн. — Мінськ, 2005.
- Садова // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Теза, 2006.
- Прєженцов Я. Б. Кеніггрецька битва 3 липня 1866 року, Санкт-Петербург, 1888. 39 с., 1 л. план. (рос.)
