Битва під Садовою

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Битва під Садовою
Австро-Прусська війна
Координати: 50°12′36″ пн. ш. 15°49′48″ сх. д. / 50.21000000002777597° пн. ш. 15.830000000028° сх. д. / 50.21000000002777597; 15.830000000028
Дата: 3 липня 1866
Місце: Богемія
Результат: перемога Пруссії
Сторони
Королівство Пруссія Австрійська імперія та Саксонія
Командувачі
Вільгельм I, Гельмут фон Мольтке Людвіг Бенедек
Військові сили
221 тис. солдат
770 гармат
214,1 тис. солдат (184,1 тис. австрійців і 30 тис. саксонців)
650 гармат
Втрати
8975 солдат [1] 44 200 солдат [2] та 116 гармат

Битва під Садовою (або при Кьоніггреці, нім. Schlacht bei Königgrätz, сучасний Градець-Кралове у Чехії) — найбільша битва австро-прусcької війни 1866 року, що кардинально вплинула на її перебіг, поклавши кінець австрійському впливові в Німеччині та забезпечивши Пруссії панування в регіоні. Битва відбулася 3 липня 1866 року.

Хід битви[ред. | ред. код]

Командувачі прусськими військами у битві під Садовою
Зверху вниз та зліва направо: # Бісмарк # генерал Фогель фон Фалькенштейн # генерал фон Штайнметц # фон Роон # генерал фон Флісс # генерал Херварт фон Біттенфельд

Австрійська Північна армія (215 тис. чоловік із 770 гарматами) займала позиції на висотах на північний схід від селища Садова (нині у Чехії), коли до неї підійшли Ельбська й Силезька прусські армії (221 тис. чоловік, 900 гармат) під командуванням короля Вільгельма I. 3 липня Ельбська армія частиною сил обійшла лівий фланг австрійців, а Силезька завдала удару по правому флангу й тилу. Під загрозою оточення генерал Л. Бенедек почав відступ своїх військ під прикриттям 170 гармат, розташованих за 4 км на північний захід від Кеніггреца. Однак погано організований відхід на обмеженому просторі межиріччя незабаром перетворився на хаотичну втечу. Прусські війська своєчасно не організували переслідування, й лише це врятувало Північну армію від цілковитого знищення.

3 липня відбулась вирішальна битва в районі Кеніггреца, у якій брали участь 221 тис. прусів й 215 тис. австрійців. Генерал Бенедек не організував розвідку місцевості та не зміг налагодити взаємодію своїх корпусів. Важливу роль відіграла перевага пруссів у артилерії. У багатонаціональній австрійській армії багато народів не хотіли воювати за Габсбургів. Сотні й навіть тисячі італійців та румунів здійснили дезертирство з поля бою під Садовою. Дезорганізована австрійська армія не витримала прусських атак та хаотично відступила, втративши, разом із союзними саксонськими військами, вбитими та пораненими близько 15 тис. й 22 тис. полоненими та дезертирами, а також 116 (за іншими даними 187) гармат — майже в 5 разів більше, ніж пруси, втрати яких не перевищували 9 тис. чоловік.

У мистецтві[ред. | ред. код]

Баталію неодноразово було відображено у образотворчих та музичних творах, як-то Königgrätzer Marsch[de]

Література[ред. | ред. код]

  • Мерніков А. Г., Спектор А. А. Всесвітня історія війн. — Мінськ, 2005.

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. 1900 вбито, 275 зникло безвісти, 6800 поранено
  2. 5735 вбито, 7925 зникло безвісти, 8440 поранено, 22 тис. потрапило у полон