Битва під Садовою
 | Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (січень 2015) |
| Битва під Садовою | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Австро-Прусська війна | |||||||
| Координати: 50°12′36″ пн. ш. 15°49′48″ сх. д. / 50.21000000002777597° пн. ш. 15.830000000028° сх. д. | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
| Королівство Пруссія | Австрійська імперія та Саксонія | ||||||
| Командувачі | |||||||
| Вільгельм I, Гельмут фон Мольтке | Людвіг Бенедек | ||||||
| Військові сили | |||||||
| 221 тис. солдат 770 гармат |
214,1 тис. солдат (184,1 тис. австрійців і 30 тис. саксонців) 650 гармат | ||||||
| Втрати | |||||||
| 8975 солдат [1] | 44 200 солдат [2] та 116 гармат | ||||||
Битва під Садовою (або при Кьоніггреці, нім. Schlacht bei Königgrätz, сучасний Градець-Кралове у Чехії) — найбільша битва австро-прусської війни 1866 року, що кардинально вплинула на її перебіг, поклавши кінець австрійському впливові в Німеччині та забезпечивши Пруссії панування в регіоні. Битва відбулася 3 липня 1866 року.
Хід битви[ред. | ред. код]
Зверху вниз та зліва направо: # Бісмарк # генерал Фогель фон Фалькенштейн # генерал фон Штайнметц # фон Роон # генерал фон Флісс # генерал Херварт фон Біттенфельд
Австрійська Північна армія (215 тис. чоловік із 770 гарматами) займала позиції на висотах на північний схід від селища Садова (нині у Чехії), коли до неї підійшли Ельбська й Силезька прусські армії (221 тис. чоловік, 900 гармат) під командуванням короля Вільгельма I. 3 липня Ельбська армія частиною сил обійшла лівий фланг австрійців, а Силезька завдала удару по правому флангу й тилу. Під загрозою оточення генерал Л. Бенедек почав відступ своїх військ під прикриттям 170 гармат, розташованих за 4 км на північний захід від Кеніггреца. Однак погано організований відхід на обмеженому просторі межиріччя незабаром перетворився на хаотичну втечу. Прусські війська своєчасно не організували переслідування, й лише це врятувало Північну армію від цілковитого знищення.
3 липня відбулась вирішальна битва в районі Кеніггреца, у якій брали участь 221 тис. прусів й 215 тис. австрійців. Генерал Бенедек не організував розвідку місцевості та не зміг налагодити взаємодію своїх корпусів. Важливу роль відіграла перевага пруссів у артилерії. У багатонаціональній австрійській армії багато народів не хотіли воювати за Габсбургів. Сотні й навіть тисячі італійців та румунів здійснили дезертирство з поля бою під Садовою. Дезорганізована австрійська армія не витримала прусських атак та хаотично відступила, втративши, разом із союзними саксонськими військами, вбитими та пораненими близько 15 тис. й 22 тис. полоненими та дезертирами, а також 116 (за іншими даними 187) гармат — майже в 5 разів більше, ніж пруси, втрати яких не перевищували 9 тис. чоловік.
У мистецтві[ред. | ред. код]
Баталію неодноразово було відображено у образотворчих та музичних творах, як-то Königgrätzer Marsch[de]
Битва під Садовою: кронпринц Фрідріх Карл успішно командує прусськими полками.
Георг Блайбтрой. Битва при Кьоніггреці (1866).
.JPG)
Див. також[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Мерніков А. Г., Спектор А. А. Всесвітня історія війн. — Мінськ, 2005.
Посилання[ред. | ред. код]
- Садова // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Прєженцов Я. Б. Кеніггрецька битва 3 липня 1866 року, Санкт-Петербург, 1888. 39 с., 1 л. план. (рос.)
Примітки[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Битва під Садовою |