Биченко Нінель Антонівна
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Биченко Нінель Антонівна | |
|---|---|
| Народилася | 1927 |
| Померла | 14 вересня 2022 |
| Відомі учні | Книга Олександр Андрійович |
Нінель Антонівна Биченко (1927 — 14 вересня 2022) — радянський та український театральний педагог, викладачка кафедри театрального мистецтва КНУКіМ та КНУТКіТ ім. Івана Карпенка-Карого, професор. Художня керівниця театру «Гайдамаки XXI ст.»[1]. Заслужений діяч мистецтв України (2003)[2]. Лавреатка театральної премії «Київська пектораль» (2017) за внесок у розвиток театрального мистецтва[3].
Життєпис[ред. | ред. код]
 | Цей розділ статті ще не написано. |
Учениця режисера Михайла Верхацького, учня Леся Курбаса.
Авторка науково-методичних рекомендацій для театральних факультетів.
Режисерка вистав учбових тетарів (напр. «Вагончик» за Н. Павловою — спільна постановка із Петром Ільченко[4]).
Померла 14 вересня 2022 року на 95-у році життя[5].
Відомі учні[ред. | ред. код]
Серед учнів Нінель Биченко в різні роки були:
- Богдан Бенюк, Народний артист України
- Олександр Книга, Заслужений діяч мистецтв України, Народний артист України, генеральний директор-художній керівник Херсонського музично-драматичного театру ім. М. Куліша, директор Міжнародного театрального фестивалю «Мельпомена Таврії»[джерело?]
- Наталка Кобізька
- Михайло Мельник, засновник, художній керівник, режисер і єдиний актор Театру одного актора «Крик»[6],
- Дмитро Рибалевський, Заслужений артист України
- Людмила Смородіна, Народна артистка України[7]
- Анатолій Хостікоєв, Народний артист УРСР
- Григорій Шумейко
- Чепура Катерина Петрівна
та багато інших.
Звання та нагороди[ред. | ред. код]
- 2003 — Заслужений діяч мистецтв України[2]
- 2017 — Театральна премія «Київська пектораль» (сезону 2017 року) — за внесок у розвиток театрального мистецтва[3][8].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Кобізька Наталія. Архів оригіналу за 12 березня 2016. Процитовано 27 січня 2016.
- ↑ а б Указ Президента України від 25.03.2003 № 275/2003 — Про нагородження діячів театрального мистецтва. Архів оригіналу за 2 квітня 2017. Процитовано 1 квітня 2017.
- ↑ а б Названо переможців театральної премії «Київська пектораль» (27 березня 2017). Архів оригіналу за 30 березня 2017. Процитовано 1 квітня 2017.
- ↑ Ільченко Петро в Каталозі режисерів (укр.). Портал «Театральна риболовля». Процитовано 14 вересня 2022.
- ↑ Вова Гладкий. Сьогодні не стало надзвичайно прекрасної людини Биченко Нінель Антонівни, педагогині яка виховала дуже багато прекрасних акторів, але в першу чергу вона навчала нас бути людьми…
- ↑ Олена НЕПОКОРА (30 грудня 2009). Актор М. Мельник: «Все, що будується на епатажі — це одноденка, і не може довго жити» (укр.). «From-UA». Архів оригіналу за 25 серпня 2017. Процитовано 14 вересня 2022.
- ↑ Володимир КОСКІН (6 липня 2012). Людмила Смородіна – бояриня, королева, козачка… (укр.). «Портал українця». Архів оригіналу за 14 вересня 2022. Процитовано 14 вересня 2022.
- ↑ В столиці нагородили переможців театральної премії «Київська пектораль» (укр.). «День». 13 Травня 2017. Архів оригіналу за 19 Квітня 2017. Процитовано 14 вересня 2022.