Бишівська волость

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бишівська волость
Центр Бишів
Площа 14 659 (1886)
Населення 6295 осіб (1886)
Густота 39.3 осіб / км²
Наступники Бишівський район

Бишівська волость — адміністративно-територіальна одиниця Київського повіту Київської губернії.

Станом на 1886 рік складалася з 6 поселень, 6 сільських громад. Населення — 6295 осіб (3134 чоловічої статі та 3161 — жіночої), 1646 дворових господарства[1].

Земля волості
Площа, десятин У тому числі орної, десятин
Сільських громад 8315 5646
Приватної власності 6213 2745
Казенної власності
Іншої власності 131 89
Загалом 14659 8480

Основні поселення волості:

  • Бишів — колишнє власницьке містечко при річці Лупа за 50 верст від повітового міста, 2029 осіб, 302 двори, 2 православні церкви, католицькі костел і каплиця, молитовний будинок, школа, 2 постоялих двори, 2 постоялих будинки, 20 лавок, 6 ярмарків на рік, 2 водяних та 5 вітряних млинів, винокурний завод.
  • Горобіївка — колишнє власницьке село при річці Лупа, 462 особи, 60 дворів, православна церква, лавка, 2 вітряних млини.
  • Грузька — власницьке село при річці Сивці, 2449 осіб, 159 дворів, православна церква, каплиця, приходська школа, винна лавка, пивна лавка, п'ять торговельних лавок, винокурний завод, водяний млин, три вітряки.
  • Лишня — колишнє власницьке село при річці Устя, 742 особи, 80 дворів, православна церква, лавка, постоялий будинок, лавка, 2 водяних млини.
  • Пашківка — колишнє власницьке село при річці Лупа, 1679 осіб, 203 двори, православна церква, школа, 2 постоялих будинки, 3 лавки, 2 водяних та 5 вітряних млинів, винокурний завод.
  • Соснівка — колишнє власницьке село при річках Ірпені та Відьманка, 335 осіб, 56 двори, каплиця, 2 постоялих будинки, 2 водяних млини.

Старшинами волості були:

  • 19091910 роках — Яків Потапович Балабан[2],[3];
  • 19121913 роках — Василь Маркович Гузерчук[4],[5];
  • 1915 роках — Гаврило Позняк[6].

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  2. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1909 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1909. XX + 214 + 261 с.
  3. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1910 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1910. XVI + 252 + 289 с.
  4. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1912 г. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1912. XX + 289 + 275 + 68 с.
  5. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1913 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1912. XXI + 286 + 293 + 75 с.
  6. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1915 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1915. XXI + 244 + 290 + 62 с.