Би-2

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Би-2
фотографія
Основна інформація
Жанр Альтернативний рок, пост-панк, інді-рок, Російський рок
Роки 1985—1991, з 1998 до сьогодні
Країна СРСР СРСР
Білорусь Білорусь
Росія Росія
Ізраїль Ізраїль
Місто Бобруйськ
Мова Російська
Склад Льова Би-2
Шура Би-2
Андрій Звонков
Максим Андрющенко
Борис Ліфшиц
Ян Ніколенко
bdva.ru(рос.)

Би-2 у Вікісховищі

«Би-2» (в перекладі українською Бі-2) — білоруський і російський рок-гурт. Створений у 1985 році Льовою (Єгор Бортник) і Шурою (Олександр Уман). У 2007 році одержали нагороду «MTV Russia Music Awards» як найкращий рок-проєкт. У 2010 році отримали премію МУЗ-ТВ, як найкращий рок-гурт.

Історія[ред. | ред. код]

Історія гурту Би-2 розпочалася 1985 року в Бобруйську. Двоє підлітків Льова та Шура зустрілися в мінській театральній студії «Ронд». Дядько Шури, учасник гурту «Сонячна сторона» Михайло Карасьов усіляко допомагав хлопцям у всіх їхніх музичних справах: Льова та Шура навіть допомагали записувати пісні «Сонячній стороні». Згодом Шура пішов у музичну школу по класу контрабасу. У 1988 році на світ з'явився колектив із назвою «Брати по зброї»(рос. Братья по оружию). Але через кілька місяців назву замінили на «Берег істини». Протягом 1988—1990 років гурт (уже з назвою Би-2) гастролював територією Білорусі.

Після розпаду СРСР у 1991 році Шура, а згодом і Льова, емігрували в Ізраїль. Діяльність гурту частково припинилася. Лише іноді Би-2 виступав на незначних фестивалях. Наприкінці 1993 року Шура виїхав до Австралії, а Льова залишився в Єрусалимі, де служив в ізраїльській армії. Але діяльність гурту не припинялась: хлопці створювали пісні по телефону, а також аудіолистами. У 1998 році Льова переїздить до Шури в Австралію, де Би-2 знову об'єднуються в один гурт. А у вересні 1999 році Шура та Льова їдуть до Росії, а саме до Москви.

У грудні 1999 року Би-2 виступають на відомому російському рок-фестивалі «Нашествие». Всеросійська слава до гурту приходить у 2000 році, після виходу фільму Олексія Балабанова «Брат 2». До цього фільму група записала саундтрек «Полковнику никто не пишет». Згодом, у квітні того ж року гурт випустив перший альбом «И корабль плывет…». Презентація альбому відбулася в травні на свято останнього дзвоника в школі № 600 Москви. У 2000—2001 роках вийшли такі хіти як «Серебро», «Феллини»(разом із гуртом «Сплин»). Згодом група записала сингл до нового реаліті-шоу — «Останній герой». 3 грудня 2001 року група випустила альбом «Мяу кисс ми», з яким здійснила міжнародне турне. Згодом виходять хіти «Мой рок-н-ролл»(з Юлією Чичеріною)[1], «Достучаться до небес»(з гуртом «Чайф»). Паралельно з цим команда виступає на найвідоміших російських фестивалях. У 2005 році гурт узяв участь у благодійному концерті на Красній площі у Москві, в рамках міжнародного фестивалю «Live 8».

28 квітня 2022 року музиканти Би-2 скасували концерт в Омську на знак протесту проти присутньої на сцені політичної агітації (лозунгу з рашистським символом Z)[2].

Склад гурту[ред. | ред. код]

Дискографія[ред. | ред. код]

  • 1998 — Бесполая и грустная любовь
  • 2000 — БИ-2
  • 2001 — Мяу кисс ми
  • 2004 — Иnомарки
  • 2006 — Moloko
  • 2009 — Лунапарк
  • 2010 — О чем говорят мужчины (саундтрек до однойменного фільму)
  • 2011 — Spirit
  • 2014 — 16+
  • 2017 — Горизонт событий[3]
  • 2022 — Аллилуйя

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Мурзилка (2002). По Глазам :: ПО ГЛАЗАМ становятся НА НОГИ!. Музыкальная газета (рос.) (27). Архів оригіналу за 9 вересня 2020. Процитовано 9 вересня 2020. «в последнее время песни-дуэты пользуются популярностью (“Мой рок-н-ролл” в исполнении Шуры БИ-2 и Юли Чичериной уже которую неделю не сходит с первых строчек FM-хит-парадов)» 
  2. Омский чиновник извинился перед жителями за отмену концерта БИ‑2; группа отказалась выступать на фоне баннера «Za президента». zona.media (рос.). Медиазона. 28 квітня 2022. Архів оригіналу за 28 квітня 2022. Процитовано 28 квітня 2022. 
  3. Новый альбом Би-2 будет называться Горизонт Событий (ru-RU). 13 березня 2017. Архів оригіналу за 7 квітня 2019. Процитовано 5 червня 2017. 

Посилання[ред. | ред. код]