Волошка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Блават)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Волошка
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Айстроцвіті (Asterales)
Родина: Айстрові (Asteraceae)
Підродина: Carduoideae
Триба: Cynareae
Підтриба: Centaureinae
Рід: Волошка (Centaurea)
L., 1753
Види

Див. Список видів роду Волошка

Вікісховище: Centaurea
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Волошка (значення).

Воло́шка (Centaurea) — рід трав'янистих рослин родини айстрових, або складноцвітих. Волошки — місцеві рослини помірних і субтропічних регіонів Старого Світу; інтродуковані до Північної (у т. ч. Гренландії), Центральної й Південної Америки, Австралії, Південної Африки та Східної Азії[1]. Характеристиками волошок є міцне стебло, лійчасті квітки й сім'янки зазвичай з папусами. Деякі види використовують і розводять як декоративні рослини; також волошки є медоносними рослинами.

Назва[ред. | ред. код]

Наукова назва походить від дав.-гр. кένταυρος — «кентавр», оскільки Гіппократ стверджував, що рослину (Centaurea cyanus) дав грекам кентавр Хірон, вихователь багатьох героїв грецької міфології.

Українська назва, волошка, можливо, зумовлена волохатим виглядом чашечок цих рослин[2]. Інша українська назва блават[3][4].

Опис[ред. | ред. код]

Це запушені чи голі однорічні, дворічні або, як правило, багаторічні трав'янисті рослини або напівкущики завдовжки від 20 до 300 см. Стебла прямостійні, висхідні або розлогі, прості або розгалужені. Листки одноколірні, прикореневі й стеблові, на ніжках чи сидячі, іноді нероздільні, але часто перисті (шипасті в Centaurea benedicta). Чашоподібні квіткові голови розміщені окремо або в суцвіттях. Обгортка прилистків має сферичну, овальну, дзвоноподібну або чашоподібну форму. Приквітки перекриваються й часто мають перетинчастий край і відокремлені бахромисті або колючі придатки. Квітки від нечисленних до численних, зовнішні зазвичай стерильні, внутрішні двостатеві; їх запилюють комахи. Віночки від білого до синього, рожевого, пурпурового або жовтого кольору. Сім'янка від мало запушеної до голої. Папус зазвичай складається з двох типів елементів; зовнішні елементи щетиноподібні, а внутрішні — короткі; іноді папуси відсутні. Основними числами хромосом є x = 8, 9, 10, 11, 12, 13 або 15[1][5][6].

Волошки по суті є світлолюбними рослинами, тому ростуть переважно у відкритих місцевостях, таких як луки, степи, пасовища, межі, скелясті схили, береги, узлісся та галявини, узбіччя доріг тощо, рудеральні середовища. Деякі види — бур'яни в польових культурах. Завдяки вмісту нектару у квітках, волошки — хороші медоноси.

Класифікація[ред. | ред. код]

Різні джерела надають різну кількість видів, які містить цей рід. Plants of the World Online надає перелік із 738 видів роду волошка[1]. База даних The Plant List наводить список із 687 прийнятих назв видів Centaurea[7]. Глобальна база даних Складноцвітих (англ. Global Compositae Checklist) подає перелік із 734 прийнятих назв видів[8].

В Україні зростають[1][9][10][11]:

  1. Centaurea appendicata — волошка великопридаткова
  2. Centaurea arenaria — волошка піскова
  3. (і) Centaurea benedicta
  4. Centaurea besseriana — волошка Бессера
  5. Centaurea borysthenica — волошка дніпровська
  6. Centaurea breviceps — волошка короткоголова
  7. Centaurea calcitrapa — волошка колючоголова
  8. Centaurea caprina
  9. (і) Centaurea cyanus — волошка синя
  10. Centaurea depressa — волошка притиснута
  11. Centaurea diffusa — волошка розлога
  12. Centaurea dominii
  13. Centaurea donetzica — волошка донецька
  14. Centaurea fuscomarginata
  15. Centaurea glastifolia
  16. Centaurea iberica — волошка причорноморська
  17. Centaurea jacea — волошка лучна
  18. Centaurea konkae — волошка Конки
  19. Centaurea kotschyana — волошка східнокарпатська
  20. Centaurea lavrenkoana — волошка Лавренка
  21. Centaurea majorovii — волошка Майорова
  22. Centaurea maramarosiensis — волошка мармароська
  23. Centaurea margarita-alba — волошка білоперлинна
  24. Centaurea margaritacea — волошка перлиста
  25. Centaurea mollis — волошка м'яка
  26. Centaurea odessana — волошка одеська
  27. Centaurea orientalis — волошка східна
  28. Centaurea paczoskii — волошка Пачоського
  29. Centaurea phrygia — волошка фригійська
  30. Centaurea protogerberi — волошка первинногерберова
  31. Centaurea protomargaritacea — волошка первинноперлинна
  32. Centaurea pseudoleucolepis — волошка несправжньоблідолускова
  33. Centaurea pseudomaculosa — волошка несправжньоплямиста
  34. Centaurea pseudoscabiosa
  35. Centaurea salonitana — волошка салонікська
  36. Centaurea sarandinakiae — волошка Сарандинакі
  37. Centaurea savranica — волошка савранська
  38. Centaurea scabiosa — волошка коростянкова
  39. Centaurea semijusta — волошка напівзаконна
  40. Centaurea solstitialis — волошка довгоденна
  41. Centaurea stereophylla — волошка твердолиста
  42. Centaurea sterilis — волошка неплідна
  43. Centaurea steveniana — волошка Стевена
  44. Centaurea stoebe
  45. Centaurea tanaitica — волошка донська
  46. Centaurea trichocephala — волошка волосистоголова
  47. Centaurea vankovii — волошка Ванькова
  48. Centaurea varnensis

Галерея[ред. | ред. код]

Волошка дніпровська
Волошка дніпровська
Волошки син
Волошки сині
Поле (с. Придніпрянське, Полтавщина)
Поле (с. Придніпрянське, Полтавщина)



Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г Centaurea L. / Plants of the World Online / Kew Science. Архів оригіналу за 17 січня 2020. Процитовано 06.03.2021. (англ.)
  2. ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — С. 422.
  3. ↑ Верхратскіи И. Списъ важнѣйшихъ выразівъ рускои ботанічнои термінольогіѣ и номенклятуры зъ оглядомъ на шкільну науку въ высшихъ клясахъ гімназіѣ. — Львівь : НТШ, 1892. — 48 с.
  4. ↑ Верхратский І. Ботаніка на висші кляси шкіл середних (після учебника Д-ра О. Ростафиньского). — Львів : НТШ, 1896. — 150 с.
  5. ↑ Centaurea in Flora of North America / efloras.org. Архів оригіналу за 28 червня 2021. Процитовано 06.03.2021. (англ.)
  6. ↑ Centaurea in Flora of China / efloras.org. Архів оригіналу за 10 вересня 2021. Процитовано 06.03.2021. (англ.)
  7. ↑ The Plant List [Архівовано 15 травня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
  8. ↑ Global Compositae Checklist[недоступне посилання](англ.)
  9. ↑ The Euro+Med Plantbase Project. Процитовано 06.03.2021.[недоступне посилання] (англ.)
  10. ↑ The Catalogue of Life. Архів оригіналу за 3 березня 2020. Процитовано 06.03.2021. (англ.)
  11. ↑ Centaurea // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.

Посилання[ред. | ред. код]


Це незавершена стаття про айстрові.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Перегляд цього шаблону
  Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Бази даних таксонів
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Волошка&oldid=41053622