Блавацький Богдан Ігорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Богдан Блавацький
Особисті дані
Повне ім'я Богдан Ігорович Блавацький
Народження 17 червня 1963(1963-06-17) (59 років)
  Малі Підліски, УРСР
Громадянство Flag of the Soviet Union.svg СРСР і Flag of Ukraine.svg Україна
Позиція нападник
Юнацькі клуби
1974—1981 СРСР «Карпати» (Львів)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
СРСР «Авангард» (Рівне) ? (?)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1994–1997 Україна «Гарай»
1998 Україна «Прикарпаття»
1999 Україна «Поділля»
2000—2003 Україна «Красилів»
2003—2004 Україна «Спартак» І-Ф
2004—2005 Україна «Металург-2» Зп
2005—2006 Україна «Оболонь»
2007—2008 Україна «Поділля»
2008—2009 Україна «Нива» Вц
2009—2010 Польща «Спартакус»
2010 Польща «Мотор»
2011 Україна «Енергетик»
2012—2013 Польща «Томашовія»
2013—2014 Україна «Волинь» тренер
2014—2016 Польща «Вісла» (Пулави)
2017 Польща «Сталь» (Ряшів)
2017—2018 Польща «Вісла» (Пулави)
2019 Україна «Львів»
2019–2020 Польща «Сталь» (Красник)
2021 Україна «Ужгород» асистент
2021– Україна «Ужгород»

||align="right"|

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Богдан Ігорович Блавацький (*7 червня 1963, Малі Підліски, Жовківський район, Львівська область) — український футболіст, футбольний тренер.

Закінчив Львівський інститут фізкультури (1991), Вищу школу тренерів при Національному університеті фізкультури і спорту в Києві (1997).

Кар'єра гравця[ред. | ред. код]

Першими тренерами були Анатолій Крощенко і Михайло Рибак.

Грав за клуби «Мотор» (Куликів), «Ватра» (Рудно), «Спартак» (Самбір) на рівні аматорів. 1987 року добився звання найкращого бомбардира клубів Львівської області (51 м'яч)[1].

На рівні команд майстрів грав у рівненському «Авангарді» в українській зоні другої ліги.

Також грав за «Сокіл-ЛОРТА» (Львів) у розіграші кубка України 1992/93.

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Починав тренерську кар'єру у «Гарай» (Жовква). 1995 року він виграв з цим клубом чемпіонат України серед аматорів, а також за час роботи з колективом відкрив українському футболу таких відомих у майбутньому гравців, як Юрія Беньо, Володимира Єзерського та Віталія Постранського.

1998 року був головним тренером клубу вищої ліги «Прикарпаття». Саме під його керівництвом івано-франківський клуб посів дев'яте місце в елітному футбольному дивізіоні, що стало найкращим показником команди в історії, На рахунку Блавацького – 22 гри у Вищій лізі чемпіонату України у ролі головного тренера івано-франківського колективу.

1999 року очолив клуб «Поділля» (Хмельницький), в 2000—2003 рр. працював в «Красилові».

Тренував — в сезоні 2003/04 «Спартак» з Івано-Франківська, в сезоні 2004/05 «Металург-2» (Запоріжжя), в сезоні 2005/06 київську «Оболонь», в сезоні 2007/08 «Поділля» (Хмельницький), в сезоні 2008/09 «Ниву» (Вінниця).

Влітку 2009 року переїхав до Польщі, де працював з аматорським шаровольським «Спартакусом», а 21 липня 2010 року очолив люблінський «Мотор»[2], втім вже 30 вересня того ж року покинув команду.

У квітні 2011 року очолив бурштинський «Енергетик»[3], але 16 вересня 2011 року , після програшу охтирському «Нафтовику-Укрнафті» з рахунком 0:2 подав у відставку[4].

На початку 2012 року він був запрошений очолити клуб «Томашовія»[5], де він працював до липня 2013 року. Потім в березні 2014 року став асистентом Віталія Кварцяного у луцькій «Волині».

10 вересня 2014 року знову повернувся до Польщі, очоливши нижчолігову «Віслу» (Пулави), з якою в сезоні 2015/16 він вперше в історії клубу вийшов до другого за рівнем дивізіону країни. Втім 13 липня 2016 року з особистих причин він звільнився зі своєї посади[6].

21 березня 2017 року він став головним тренером ряшівського клубу «Сталі»[7], але того ж року повернувся до «Вісли» (Пулави), з якої за підсумками сезону 2017/18 вилетів до Третьої ліги, після чого покинув команду.

16 квітня 2019 року став новим головним тренером «Львова», повернувшись до роботи у вищому українському дивізіоні після понад 20-річної перерви[8].

Досягнення[ред. | ред. код]

  • «Гарай»
    • Чемпіон України серед аматорів: 1994/95
  • «Красилів»
    • Переможець другої ліги: 2001/02

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Руководство и тренерский состав клуба ПФК «Нива» Винница. Блавацкий Богдан Игоревич. Архів оригіналу за 20 червня 2017. Процитовано 18 березня 2015. 
  2. Dziennik wschodni ::: MOTOR LUBLIN ::: klub, zawodnicy, trenerzy [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] (пол.)
  3. UA-Футбол. Богдан Блавацький очолив "Енергетик". Архів оригіналу за 10 вересня 2014. Процитовано 18 березня 2015. 
  4. UA-Футбол. Перша ліга. „Енергетик” – „Нафтовик Укрнафта” 0–2. Львівянин Грисьо допоміг земляку Блавацькому піти у відставку. Архів оригіналу за 10 вересня 2014. Процитовано 16 квітня 2019. 
  5. uFootball – Ukraińcy w Polsce. 2012. Архів оригіналу за 28 лютого 2012. Процитовано 16 квітня 2019. 
  6. Pukus (14 липня 2016). Bohdan Bławacki nie jest już trenerem Wisły Puławy (пол.). kurierlubelski.pl. Архів оригіналу за 22 грудня 2016. Процитовано 7 січня 2017. 
  7. Bohdan Bławacki trenerem Stali Rzeszów (пол.). dziennikwschodni.pl. 22 березня 2017. Архів оригіналу за 14 квітня 2017. Процитовано 14 квітня 2017. 
  8. Богдан Блавацкий возглавил ФК Львов. Архів оригіналу за 16 квітня 2019. Процитовано 16 квітня 2019. 

Посилання[ред. | ред. код]