Бланка I (королева Наварри)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бланка
баск. Zuria I.a Nafarroakoa
фр. Blanche d’Évreux
італ. Bianca di Navarra
ісп. Blanca I de Navarra
Бланка
портрет Бланки після вступу на Наваррський престол.
Arms of the Monarchs Navarre (1328-1425) with the Royal Crest.svg
герб бланки як королеви Наварри і принцеси Евре.
Королева Наварри
8 вересня 1425 — 1 квітня 1441
Коронація: 15 травня 1429
Попередник: Карл ΙΙΙ
Наступник: Карл IV
 
Народження: 6 липня 1387(1387-07-06)
Памплона
Смерть: 1 квітня 1441(1441-04-01) (53 роки)
Санта-Марія-ла-Реаль-де-Ньєва
Поховання:
Країна: Королівство Наварра і Сицилійське королівство
Релігія: Християнство (Католицтво)
Рід: Евре
Батько: Карл III (король Наварри)
Мати: Елеонора Кастильська
Шлюб: 1 Мартін I (король Сицилії)
2 Іоанн II (король Арагону)
Діти: 1 Дочка
2 Мартін
3 Карл IV (король Наварри)
4 Іоанна
5 Бланка II (королева Наварри)
6 Елеонора I (королева Наварри)
Автограф: Firma de Blanca de Navarra..jpg

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Бланка Ι (6 липня 1387(13870706)[1][2], Памплона1 квітня 1441[1], Санта-Марія-ла-Реаль-де-Ньєва) королева Наварри. Четверта дочка короля Наварри Карла ΙΙΙ і його дружини Елеонори Кастильської.

Біографія[ред. | ред. код]

батьки Бланки I

У 1402 році Бланка була видана заміж за короля Сицилії Мартіна I. Спочатку шлюб був укладений за дорученням у Катанії 21 травня, 26 грудня шлюб був укладений особисто. Однак дочка і син, що народилися в цьому шлюбі, померли немовлятами. А 25 липня 1409 році помер і сам Мартін. Оскільки він від двох шлюбів дітей не залишив, то сицилійську корону успадкував його батько, Мартін I, король Арагону, коронований з ім'ям Мартін II. Після цього Бланка перебралася до Франції.

У тому ж 1409 році в Парижі Бланка була заручена з Людвігом Баварським, братом королеви Ізабелли Баварської, дружини короля Франції Карла VI Божевільного, однак у 1410 році заручини було розірвано. У цьому ж році Бланка була знову заручена — цього разу зі спадкоємцем герцога Бару Едуардом, але і ця весілля не відбулось.

У 1413 році померла старша сестра Бланки — Марія, в результаті чого Бланка, старша з дітей стала спадкоємицею Наваррського престолу. Офіційно вона була визнана батьком, Карлом III, не мали законних синів, спадкоємицею 28 жовтня 1416 Оліте. А 5 листопада 1419 року в Оліте було оголошено про шлюб Бланки з Іоанном, другим сином короля Арагону Фердинанд I. Шлюбний контракт було підписано 5 грудня у Памплоні. 10 червня 1420 році Хуан прибув до Памплони, де 18 червня відбулася шлюбна церемонія.

8 вересня 1425 році помер Карл III Наваррський. Бланка була коронована разом з чоловіком, Хуаном Арагонським, в Памплоні 15 травня 1425 року[1]. Однак за життя Бланки Хуан не втручався в її управління королівством, беручи участь у громадянських війнах в Кастилії.

Крім Наварри, вона пред'явила права на Французьке герцогство Немур, герцогом якого був її батько. З цією вимогою вона звернулася до короля Франції Карла VII. Рішення було прийнято тільки 5 лютого 1437 року, в результаті якого король Карл надавав на один рік Бланкці управління і доходи від герцогства. При цьому міста Немур, Шато-Ландон, Куртене та Мец-ле-Марешаль виключалися із земель, керованих Бланкою, при цьому король зберігав всі права на герцогство. Але Бланка продовжувала використовувати титул герцогиня Немурська.

Бланка померла в 1441 році. Згідно з її заповітом, спадкоємцем мав стати син Карл ΙV, принц Віанський, при цьому за життя батька він не повинен був носити титул короля. Однак у підсумку Іоанн усунув сина від управління і відмовився визнати його права на наваррський корону, що викликало громадянську війну в Наваррі.

Сім'я[ред. | ред. код]

Чоловіки[ред. | ред. код]

Діти[ред. | ред. код]

  • Від першого чоловіка:
  1. Викидень (весна 1403)
  2. Мартін (17[3]/19[4] грудня 1406серпень 1407[5]) — спадкоємець Сицилійського і Арагонського престолу. Він був хрещений Мартіном після того, як про його народження дізналися батько і дід. Його бабуся по-батьківській лінії, королева Марія Луна померла через десять днів, 29 грудня 1406 року. Вона не була проінформована про його народження, тому що блага вість прибула в Арагон 11 лютого 1407. Його дід по батьківській лінії, король Мартін повідомив звістку діду по-материнській лінії, королю Наварри Карлу ΙΙΙ[6]. Маленький принц, помер кілька місяців потому в серпні 1407 році в Сицилії[7]
  • Від другого чоловіка:
  1. Карл (29 травня 1421(14210529)23 вересня 1461) — король Наварри (з 1 квітня 1441 по 23 вересня 1461)
  2. Іоанна (142322 серпня 1425[8]) — померла в дитинстві.
  3. Бланка (9 червня 1424(14240609)2 грудня 1464) — королева Наварри (з 23 вересня 1461 по 2 грудня 1464)
  4. Елеонора (2 лютого 1426(14260202)12 лютого 1479) — королева Наварри (з 2 грудня 1464 по 12 лютого 1479)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Anthony (1931).
  2. Традиційно вказувалося, що Бланка народилася 1385 року. Однак Рауль Антоні на підставі сучасних джерел визначив, що Бланка була не третьою, а четвертою дочкою і навів точну дату народження - 6 липня 1387 року.
  3. See Fodale (1999: 316–317).
  4. See Tramontana (1999: 16).
  5. See Tramontana (1999: 16) and Fodale (1999: 316–317).
  6. See Fodale (1999: 316–317).
  7. See Tramontana (1999: 16) and Fodale (1999: 316–317).
  8. Woodacre, 2013, с. Chart 3

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бланка I (королева Наварри)

  • Cawley, Charles. Navarre, kings. Medieval Lands database. Foundation for Medieval Genealogy.