Блез де Монлюк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Блез де Лассеран де Массенком де Монлюк
Blaise de Montesquieu-Lasseran-Massencôme, seigneur de Montluc.jpg
Народився 1500
Сен-Пюї
Помер 26 червня 1577(1577-06-26)
Естіяк
Громадянство Франція
Діяльність політик, військовий очільник
Звання маршал
Конфесія католицтво
Батько Франсуа де Монлюк
Матір Франсуаза де Монденар
Рід Монтескью
Дружина Антуанета Ісальє, Ізабела де Бовіль
Діти 4 сини та 6 доньок
Blason fam fr Montesquiou-Montluc.svg

Блез де Лассеран де Массенком де Монлюк де Ментескью (*Blaise de Monluc de Montesquiou de Lasseran de Massencome, 1500 —†26 червня 1577) — французький військовий діяч часів Італійських та Релігійних воєн, маршал Франції.

Життєпис[ред.ред. код]

Італійські війни[ред.ред. код]

Походив з аристократичного гасконського роду Монтескью. Втім його батько Франсуа де Монлюк був порівняно небагатою людиною. Замолоду найнявся на службу до Антуана, гергога Лотаринзького. У 1500 році простим солдатом брав у військовому поході короля Людовика XII до північної Італії. Потім деякий час жив у столиці Лотарингії — Нансі. Тут він здобував освіту, практичні знання у військовій справі. У 1515 році повернувся до рідного міста Сен-Пюї.

З початком військових дій у 1521 році Монлюк знову поступає до війська французького короля. У 1522 році бере участь у битві при Бікокка, у 1525 році при Павії, де потрапив у полон. У 1527 році знову учасник італійської військової кампанії. У 1528 році бере активну участь в облозі Неаполя. після поразки повертається до гасконі. Тут Монлюк приймаєтсья до часту Наваррського короля.

У 1534 році відгукнувся на заклик короля Франциска I, який мав намір створити амрію нового типу. Тоді ж отримує звання лейтенанта. У 1536 році брав активну участь в обороні Провансу від військ імператора Карла V Габсбурга.

У 1537 році, за рекомендацією Анна де Монморансі, призначаєтсья очільником роти охорони дофіна, майбутнього короля Генріха II. В подальшому брав участь у військових кампаніях в Артуа, Руссильйоні, Дофіне. У 1544 році відзначився у битві при Чрезоле, за що був посвячений у лицарі. У 1545 році активний учасник облоги Булоні та Кале.

У 1547 році король Генріх II відправив Монлюк у відставку за порушення королівського наказу щодо герців. Але у 1548 році призначається губернатором фортеці Монкальєрі у Пьємонті. На цій посаді відіграв значну роль у захисті Пьємонту від іспанських військ. У 1551 році відзначився у битві при К'єрі. У 1553 році входить до військової ради.

Коли у 1554 році флорентійці взяли в облогу Сієну король Генріх II відправив Монлюк із військом на допомогу місту. З липня 1554 по квітень 1555 року він керував обороною Сієни. Поранений й тяжко хворий Монлюк вимушений був здатися, але французький гарнізон було випущено на почесних умовах. За цю звитягу Генріх II нагородив Монлюка Орденом Святого Михайла.

У 1556 році Монлюк вже очолив оборону Риму від зазіхань іспанської армії. У 1556–1557 роках захищав республіку Монтальчино у Тоскані від флорентійських та іспанських військ. У 1558 році стає генерал-полковником. Того ж року — активний учасник оборони Тіонвіля.

Релігійні війни[ред.ред. код]

Після закінчення Італійських війн та смерті короля Генріха II він повертається до гасконі. У 1561 році повертаєтсья на королівську службу. Допомогає губернаторові придушувати азколоти протестантів-гугенотів. У 1563 році після укладання Амбуазького миру Монлюк став активним учасником створення католицької ліги у Гасконі, що викликало невдаволення короле Катерини Медичі, так как це протирічило умовам нещодавного укладеного миру. Втім у 1565 році Монлюк призначається генерал-лейтенантом гасконі та віце-адміралом Гієні. До 1567 році він відновив королівську владу у більшості містах. після цього отримав наказ захопити Ла Рошель, але не зумів цього зробити, лише зайняв о. Ре (неподолік від міста) у 1568 році.

У 1568–1569 роках з перемінним успіхом боровся з гугенотськими арміями. У 1570 році отримав важке поранення. після миру у Сен-Жермені у 1570 році йде у відставку. Але вже у 1573 роц запрошується Генріхом Анжуйським (майбутнім королем) в якості радника при облозі Ла Рошелі. У 1574 році в ліоні Монлюк вітав Генріха з отримання королівської влади. Тоді ж отримав звання маршала. Втім у 1575 році остаточно відійшов від справ. останні роки займався літературною діяльністю. Помер 26 червня 1577 року.

Літературна діяльність[ред.ред. код]

Блез Монлюк є автором мемуарів, які отримали назву «Коментарі». Вони охоплюють період з 1521 до 1576 роки. Тут йдеться й про війни в Італії та релігійні війни у Франції.

Джерела[ред.ред. код]

  • Symphorien Champier: Les gestes ensembles la vie du preulx Chevalier Bayard. Imprimerie Nationale, Paris 1992, ISBN 2-11-081179-X
  • Jean-Charles Sournia, Blaise de Monluc, soldat et écrivain (1500–1577), Paris, Fayard, 1981, 447 p.