Блез (персонаж)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мерлін диктує пророцтва мудрецю-самітнику Блезу (французька мініатюра 13 сторіччя до роману Роберта де Борона, який був написаний бл. 1200 р.)

Блез (англ. Blaise; у Мелорі Bleise[1]; в бретонських творах: «Bleheris») — персонаж з «легенди про короля Артура»; наставник-учитель Мерліна; мудрець, який (на прохання Мерліна) записував розповіді Мерліна, які й склали «легенду про короля Артура». Блез (та його легенда) вперше з'являється в «Кретьєна де Труа» (друга половина XII ст.), а після нього — у Робера де Борона (близько 1200 р.), у «Вульгаті» (1215—1236 рр.), і у Томаса Мелорі («Смерть Артура», 1469)[2].

Етимологія[ред. | ред. код]

Етимологія ймення «Блез» (англ. Blaise; Bleise) не зрозуміла, але це ймення співзвучне Blessангл.  «благословити; освячувати; охрестити») — що відповідає «головному діянню Блеза, який охрестив Мерліна». Втім, як це зазвичай буває, — етимологій може бути декілька.

Походження образу Блеза[ред. | ред. код]

Кельтська гіпотеза — оповідач Блехеріс[ред. | ред. код]

Походження образу Блеза не зрозуміле. Найпоширеніша гіпотеза, що існував реальний кельтський оповідач Блехеріс (Bleheris), який розповідав-записував «легенди Артурового циклу». Однак така гіпотеза — дуже спрощує справу, і є «міркуванням логічним, але без залучення знань про тогочасну епоху».

Гото-кельтська гіпотеза — бог Беленус[ред. | ред. код]

«Гото-кельтська гіпотеза»[3] стверджує, що ім'я «Блез» і його функції «вчитель (самого Мерліна)», «автор головної книги» — витікають з функцій кельтського бога з іменами «Беленус-Лугус-Луг»:

  • Ірландський варіант — бог Луг (англ. «Lug»), і валлійський Лугус — мали головну функцію: «бог усіх наук та ремесел; бог-вчитель». А значить Луг-Лугус — є також «богом книг»;
  • Французький варіант — бог «Беленус» — описаний менш докладно, але має ім'я подібне «Bleise»; й походить з Франції, звідки й прийшов образ «великого мудреця Блеза» (з творів Кретьєна де Труа; Робера де Борона; «Вульгати»).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. site «Arthurian legends». Архів оригіналу за 9 січня 2011. Процитовано 17 січня 2011. 
  2. Томас Мэлори, «Смерть Артура», книга I, часть 1, глава 1, «Мерлин». Архів оригіналу за 28 квітня 2001. Процитовано 28 квітня 2001. 
  3. Карнаух А. Л. Авалон, готская история. — Днепропетровск: Академия истории, 2010. — 276 с. — С. 127—148. Архів оригіналу за 18 вересня 2011. Процитовано 17 січня 2011.