Ближнє (Феодосійський район)
| село Ближнє | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Регіон | Автономна Республіка Крим |
| Район/міськрада | Феодосійський район |
| Рада | Насипнівська сільська рада |
| Код КАТОТТГ | UA01180370020044453 
|
| Облікова картка | Ближнє |
| Основні дані | |
| Засноване | до 1542 року |
| Населення | 2 762 |
| Поштовий індекс | 98181 |
| Телефонний код | +380 6562 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 45°3′27″ пн. ш. 35°19′52″ сх. д. / 45.05750° пн. ш. 35.33111° сх. д. |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 98180, Автономна Республіка Крим, Феодосійська міськрада, с. Насипне, вул. Первомайська, 10 |
| Карта | |
.svg)  Ближнє | |
 Ближнє | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Бли́жнє (до 1945 року — Бай-Буга́[1], крим. Bay Buğa) — село в Україні, у складі Феодосійського району Автономної Республіки Крим.
Відстань від райцентру до населеного пункта становить 5 кілометрів по прямій.[2]
За даними сільради на 2009 рік село займало площу 199 гектарів, на якій у 1017 дворах проживало 2746 осіб.[3]
У селі знаходиться мечеть Бай-Буга Джамісі.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| російська | 2002 | 72.48 % |
| кримськотатарська | 543 | 19.66 % |
| українська | 166 | 6.01 % |
| вірменська | 19 | 0.69 % |
| білоруська | 9 | 0.33 % |
| румунська | 1 | 0.04 % |
| болгарська | 1 | 0.04 % |
| польська | 1 | 0.04 % |
| інші/не вказали | 20 | 0.71 % |
| Усього | 2762 | 100 % |
Вперше, як Луг Бай-Буга, згадується у матеріалах перепису населення Кефінського санджаку Османської імперії 1542 року.[5]
У 1774 році указом хана Сахіб II Ґерая увійшло до складу Кафинського каймаканства Кримського ханства. З 1783 року разом з всім Кримським ханством анесксоване Російсько імперією.
Зустрічається на карті 1836 року як хутір Байбуга та на карті 1842 року як «мале село».[6] В результаті еміграції кримських татар внаслідок політики російської адміністрації, особливо масової після Кримської війни 1853—1856 років, село остаточно спустошене.
На верстівці 1889 року вказаний як Нижня Байбуга, або Причіпка з вже з російським населенням.[7]
По «…Пам'ятній книжці Таврійської губернії на 1892 рік» у селі Байбуга ближня було 325 безземельних жителів без домогосподарств.[8] У 1900 році рішенням міської думи Феодосії в селі була відкрита початкова школа.[9] За Статистичним довідником Таврійської губернії. Ч.ІІ-я. Статистичний нарис, випуск п'ятий повіт Феодосії, 1915 рік, в селі Байбуга Ближня був 81 двір з російським населенням в кількості 475 осіб «сторонніх» жителів.[10]
Згідно зі Списком населених пунктів Кримської АРСР по Всесоюзному перепису 17 грудня 1926 року, в селі Байбуга Ближня числилося 202 двори, з них 190 селянських, населення становило 954 особи, з них 456 росіян, 469 українців, 20 греків, 2 болгарини, 1 вірменин, 3 записані в графі «інші», діяла російська школа І ступеня (п'ятирічка).[11]
Під час Другої світової війни з села були депортовані греки та болгари, а 12 серпня 1944 року було прийнято постанову № ГОКО-6372с «Про переселення колгоспників у райони Криму»[12], за якою й у вересні у село приїхали перші переселенці, 1268 сімей з Курської, Тамбовської і Ростовської областей Росії.
21 серпня 1945 року Указом Президії Верховної Ради РРФСР Ближню Байбугу було перейменовано на Ближнє, а Ближньо-Байбужанську сільраду — на Ближненську.[13]
- ↑ також Бли́жня Байбуга́
- ↑ Село Ближнє: онлайн путівник Ближнім. travels.in.ua (англ.). Процитовано 23 січня 2025.
- ↑ СЕЛО НАСЫПНОЕ - Города и села Украины. Автономная республика Крым. Город Севастополь 2009 - Український видавничий портал - who-is-who.ua. who-is-who.ua. Процитовано 23 січня 2025.
- ↑ Osmanlı Hakimiyetinde Kefe. kygm.ktb.gov.tr. Процитовано 23 січня 2025.
- ↑ Топографическая карта полуострова Крыма : со съёмки полк. Бетева 1835-1840 г. – Российская Национальная Библиотека – Vivaldi. vivaldi.nlr.ru. Процитовано 23 січня 2025.
- ↑ Верстовая карта Крыма, конец XIX в. Лист XIII-22. www.archmap.ru. Процитовано 23 січня 2025.
- ↑ Календарь и памятная книжка Таврической губернии... ... на 1892 год – Российская Национальная Библиотека – Vivaldi. vivaldi.nlr.ru. Процитовано 23 січня 2025.
- ↑ МБОУ школа №15 г.Феодосии, Республики Крым. web.archive.org. 19 лютого 2018. Процитовано 23 січня 2025.
- ↑ ИнфоРост, Н. П. ГПИБ | Андриевский, Ф. Н. Статистический справочник Таврической губернии. [Статистический очерк Таврической губернии со списком населенных пунктов по уездам]. - Симферополь, 1915. elib.shpl.ru. Процитовано 23 січня 2025.
- ↑ Файл:Список населенных пунктов Крымской АССР.pdf — Википедия (PDF). commons.wikimedia.org (рос.). Процитовано 23 січня 2025.
- ↑ Постановление ГКО № 6372с от 12.08.44 — Викитека. ru.wikisource.org (рос.). Процитовано 23 січня 2025.
- ↑ Указ Президиума ВС РСФСР от 21.08.1945 № 619/3 — Викитека. ru.wikisource.org (рос.). Процитовано 23 січня 2025.
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |
.svg){kind=small}
|
Це незавершена стаття з географії Криму. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
