Блиставиця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Блиставиця
Вид на озеро з греблі
Вид на озеро з греблі
Країна Україна Україна
Область Київська область
Район/міськрада Бородянський район
Рада/громада Блиставицька сільська рада
Код КОАТУУ 3221080501
Основні дані
Засноване XV ст.
Населення 1172
Площа 30 км²
Густота населення 39,07 осіб/км²
Поштовий індекс 07835
Телефонний код +380 4577
Географічні дані
Географічні координати 50°36′02″ пн. ш. 30°10′56″ сх. д. / 50.60056° пн. ш. 30.18222° сх. д. / 50.60056; 30.18222Координати: 50°36′02″ пн. ш. 30°10′56″ сх. д. / 50.60056° пн. ш. 30.18222° сх. д. / 50.60056; 30.18222
Середня висота
над рівнем моря
152 м
Відстань до
обласного центру
30 км
Відстань до
районного центру
22 км
Найближча залізнична станція Буча
Відстань до
залізничної станції
6 км
Місцева влада
Адреса ради 07835, Київська область, Бородянський район, село Блиставиця, вул. Ярослава Мудрого, 1
Карта
Блиставиця. Карта розташування: Україна
Блиставиця
Блиставиця
Блиставиця. Карта розташування: Київська область
Блиставиця
Блиставиця
Мапа

Блистави́ця — село Бородянського району Київської області. На півдні межує з смт Ворзель, на сході з смт Гостомель, на півночі з селом Луб'янка та на південному заході з селом Мироцьке.

Історія[ред. | ред. код]

На території села та на її околицях знайдено знаряддя праці кам'яної доби, виявлено слов'янський могильник X—XIII століття.

За радянських часів село постраждало від Голодомору та репресій. Взимку 1929 року на загальних зборах села був утворений колгосп «Шлях правди». Першими в селі були розкуркулені чотири родини: Жмицика І. К. – сім’я із 5 осіб; Даниленка Ф. М. – 12 осіб; Демченко Ф. Т. – 4 особи; Осадчого Г.О. – 4 особи. Відтак було репресовано ще 5 родин - всього 45 осіб - всі вони були депортовані у Сибір[1].

У другу хвилю розкуркулень потрапили працелюбні родини Даниленків, Григорія Осадчого, Ониська Міщенка, Семена Кривенка, Луку Пархоменка, майно і землю яких було конфісковано, а самих депортовано. Відтак, почалося вилучення продуктів у менш заможних селян і весною та влітку 1933 років почався голод. Загальну кількість померлих від голоду встановити не вдалося. У середині 2000-их років у селі мешкала 81 особа. Ідентифікована одна особа - згідно зі свідченням Моргун Ф.В., 1920 р.н., записаного у 2008 році місцевим учителем Гуменюк Л. Н., від голоду померла її сестра[1].

За мужність і героїзм, виявлені на фронтах Другої світової війни, 98 жителів Блиставиці нагороджені орденами й медалями СРСР.

В «Історії міст і сіл Української РСР» про Блиставицю початку 1970-х було подано таку інформацію:

Блиставиця - село, центр сільської Ради, розташоване за 22 км від районного центру і за 6 км від залізничної станції Буча. Населення - 1260 чоловік. Сільраді підпорядкований населений пункт Озера.

На території села міститься центральна садиба колгоспу «Шлях правди», за яким закріплено 1,2 тис. га сільськогосподарських угідь, з них 1,1 тис. га орної землі. За успіхи в розвитку сільського господарства 5 колгоспників відзначені урядовими нагородами, у т. ч. доярка А. С. Кушніренко - орденами Леніна і Трудового Червоного Прапора. Село має восьмирічну школу, будинок культури, бібліотеку. У 1922 році створено комсомольський осередок[2].

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

Село має 12-річну школу, будинок культури, бібліотеку, церкву, медичний пункт, дитячий садок.

Відомі люди[ред. | ред. код]

Уродженці села:

  • О. О. Тарасенко — кандидат сільськогосподарських наук
  • В. А. Католиченко — кандидат технічних наук;
  • П. С. Леоненко — кандидат економічних наук;
  • Н. М. Руденко — кандидат історичних наук.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]