Блистів Олександр

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Олександр Блистів
поручник (Карпатська Січ)
Блистів.jpg
Загальна інформація
Народження 4 лютого 1916(1916-02-04)
м. Хуст, нині Закарпатська область
Смерть 1939
с. Стеблівка, нині Хустський район
Псевдонім «Гайдамака»
Військова служба
Приналежність Flag of Ukraine.svg Карпатська Україна
Вид ЗС Karptska Ukraina COA.svg Карпатська Січ
Командування
командант сотні Хустського коша

Олександр Блистів (псевдо: «Гайдамака»; 4 лютого 1916(19160204), м. Хуст — березень 1939, с. Стеблівка) — керівник ОУН в м. Хусті, поручник Карпатської Січі, командант сотні Хустського коша.

Життєпис[ред.ред. код]

Олександр Блистів у пластунському однострої

Народився 4 лютого 1916 року в місті Хуст, нині Закарпатська область, Україна (тоді жупа Марамарош, Угорське королівство, Австро-Угорщина).

Навчався у народній школі, а згодом у Хустській гімназії. Вступив до Пласту (курінь «Самітні Рисі»). Згодом продовжує навчання в іншій українській гімназії у Модржанах, недалеко від Праги. Поступив на філософський факультет у Празі.

Ще навчаючись у Хустській гімназії, вступив до ОУН, очолював міську організацію. Стає організатором Хустського коша Карпатської Січі.

Служив у особистій охороні президента Карпатської України Августина Волошина.

У ранзі поручника взяв участь у боях Карпатської Січі проти чеських та угорських окупантів. Відзначився у бою на Красному полі. Ось як описує ці події Степан Пап-Пугач :

16 березня. Уранці пластунам-семінаристам прийшла поміч. Сотня січовиків під командою старшого пластуна розвідника Кіштулинця. Він довголітній таборовик, пластун при Торговельній Академії в Мукачеві. Він уже вислужив військову повинність, був поручником чехословацької армії. В його сотні теж трійка старших пластунів з куреня «Самітні Рисі»: Іван Рак, Михайло Теґза та Олександер Блистів.”.

…Трійка «Самітних Рисів» зайняла стратегічне місце… Іван Рак, вислужений вояк, підстаршина чехосл. армії. Зате М. Теґза й О. Блистів уперше держать кріси у своїх руках. Рак із скорострілом у руках. Він командує: — Ви обидва не вмієте стріляти, піддавайте мені амуніцію! Вони не пускають мадярів через міст Тиси.

Після угорської окупації Блистів переховується в Хусті, однак його знаходять та ув'язнюють. В тюрмі піддають тортурам та засуджують до розстрілу. Михайло Киштулинець, якого також утримували у хустській в'язниці знайшов у келії, де раніше сидів Олександр Блистів записку, яка була схована під дошку. Блистів не мав олівця, тому шпилькою проколов собі палець і власною кров'ю написав:

Я, Олександер Блистів, 23-річний, з Хусту, іду на смерть за те, що люблю свою рідну Україну.

Він також подає у записці прізвища членів так званої «Мадярської Народної Ради» в Хусті, які засуджували полонених січовиків. Головою її був адвокат С. Будай, членами: реформатський пастор Бейла Сабов, греко-католицький парох о. Іван Бокшай, православний священик-москвофіл о. Георгій Станканинець та один селянин, прихильник мадярів.

Після присуду його вивели з Хуста в напрямку села Стеблівка та розстріляли. Похований на сільському цвинтарі.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]