Блокада українського флоту в Донузлаві

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Блокада українського флоту в Донузлаві
Російська агресія проти України
DonuzlavLakeMap.png Розташування затоки Донузлав
Дата 3-27 березня 2014
Місце Донузлав
Причина Встановлення контролю над українським флотом і недопущення його виходу в Одесу
Результат Росія встановила контроль над Донузлавом, українські військовослужбовці залишили Крим
Противники
Росія Росія Україна Україна
Командувачі
Росія Олександр Вітко
Росія Денис Березовський
Україна Ігор Тенюх
Україна Сергій Гайдук
Україна Юрій Федаш
Україна Дмитро Коваленко
Сили сторін
1 ракетний крейсер
4 кораблі забезпечення
2 вертольоти
1 корвет
1 рейдовий тральщик
2 морських тральщика
2 десантні кораблі
Військові втрати
немає немає

Блокада українського флоту в Донузлаві тривала з 3 по 27 березня 2014 року. Почалася з блокування виходу з Донузлава ракетним крейсером «Москва», а згодом була пов'язана із затопленням російською стороною великого протичовнового корабля «Очаков» з метою недопущення виходу українського флоту в Одесу. У підсумку в Донузлаві було заблоковано 13 українських кораблів. Блокада закінчилася з встановленням контролю над останнім кораблем під українським прапором у Криму — «Черкасами».

Військова база[ред.ред. код]

Причал Південної військово-морської база України
Десантний корабель «Костянтин Ольшанський» під час навчань в Донузлаві у 2009 році

У 1961 році був проритий 200-метровий канал, який зробив з озера Донузлав затоку. З тих пір розвиток даного регіону був пов'язаний з Кримською військово-морською базою. Після поділу Чорноморського флоту база перейшла під контроль України. Була утворена Південна військово-морська база України. На території Донузлава неодноразово проходили спільні навчання НАТО і України «Сі Бриз»[1], що викликало несхвалення з боку Росії, а також проросійських і лівих сил півострова[2][3][4].

На момент початку блокади в селищі Новоозерне знаходилися наступні військові об'єкти і з'єднання ВМС України: 257 об'єднаний склад озброєння та майна (в/ч А4290), морський розвідувальний пункт (в/ч А3343), Південна військово-морська база України (в/ч А2506) і 21 район берегової системи спостереження (в/ч А4249)[5]. Також в районі Донузлава в селищі Мирний розташовується покинута авіабаза протичовнової авіації[6][7].

Станом на березень 2014 року в Новоозерному базувалися кораблі 5 бригади надводних кораблів ВМС України[5][8]:

У складі 8 окремого дивізіону суден забезпечення знаходилися[5][9]:

  • протипожежний катер «Євпаторія» (U728);
  • морський буксир «Ковель» (U831);
  • буксирний катер «Новоозерне» (U942).

Передісторія[ред.ред. код]

Російські військові з АК74 у формі без розпізнавальних знаків патрулюють сімферопольський аеропорт 28 лютого 2014

З 23 по 27 лютого була здійснена зміна виконавчих органів влади Севастополя та Автономної Республіки Крим. Нова кримська влада заявила про нелегітимність влади України і звернулася за допомогою до керівництва Росії, яке надало їй підтримку[10][11].

Починаючи з 27 лютого на території Криму розгортаються дії численних збройних формувань — з одного боку, це загони самооборони з місцевих жителів, «беркутівців», козаків і представників різних російських громадських організацій, які прибули до Криму з власної ініціативи для «захисту співвітчизників»; з іншого боку — групи добре озброєних і екіпірованих людей у військовій формі без розпізнавальних знаків[12]. Аж до закінчення кримських подій ці формування забезпечували контроль над стратегічними об'єктами та місцевими органами влади, їх охорону і функціонування, блокували українські військові об'єкти, військові частини і штаби[13]. Українські та західні ЗМІ, українська влада і керівництво західних держав з перших же днів з упевненістю говорили про те, що мова йде про дії підрозділів російських військ, кваліфікуючи це як агресію, військове вторгнення і окупацію. Російські офіційні особи аж до квітня 2014 відмовлялися це визнавати публічно[14].

1 березня, отримавши звернення від уряду Криму і Віктора Януковича, президент Росії Володимир Путін вніс до Ради Федерації звернення про використання російських військ на території України[15]. Того ж дня Рада Федерації, зібравшись на позачергове засідання, дала згоду на використання російських військ в Україні[16].

Також, 1 березня 2014 року указом в. о. президента України Олександра Турчинова Денис Березовський призначений командувачем Військово-морськими силами України. Наступного дня контр-адмірал склав присягу новому керівництву Криму й призначений командувачем ВМС Криму[17]. Цього ж дня він був відсторонений від займаної посади рішенням в. о. міністра оборони України Ігоря Тенюха і указом в. о. президента України. Замість Березовського командувачем був призначений Сергій Гайдук[18][19][20].

Хід подій[ред.ред. код]

Морський тральщик «Чернігів» у Донузлаві в 2008 році

За словами міністра оборони України Ігоря Тенюха, у флоту на той момент умовно боєздатними залишилося лише чотири кораблі, в тому числі великий десантний корабель «Костянтин Ольшанський»[21], що базувався в Донузлаві. Відповідаючи на питання, чому українські кораблі не були виведені з Криму в кінці лютого 2014 року, Тенюх звинуватив головнокомандувача Збройними силами України Юрія Іл'їна, який, за його словами, не віддав відповідний наказ[22]. Проте сам Іл'їн звинуватив Тенюха у відсутності такого наказу[23].

2 березня 2014 року в селище Новоозерне прибуло чотири КамАЗи з озброєними людьми[24]. 3 березня з'явилася інформація про блокування Південної військово-морської бази України військовослужбовцями Російської Федерації[25]. 200-метровий вихід із затоки Донузлав блокував флагман Чорноморського флоту Росії ракетний крейсер «Москва» у супроводі 4 кораблів забезпечення[26][27]. На суші українську частину блокували близько 100 військовослужбовців Росії. Тоді ж, кораблі ВМС України отримали наказ знятися з причалу і розосередитися по Донузлаву[28].

Командувач ЧФ РФ Олександр Вітко особисто приходив на переговори з командуванням частини, під час яких пропонував здатися і дати присягу кримському народу, але йому було відмовлено[29]. Відмовлено було і у виконанні наказу Дениса Березовського — кораблям відійти до причалу і здати зброю на склади[28]. Вранці 4 березня прем'єр-міністр Криму Сергій Аксьонов заявив, що особовий склад українських військових частин готовий підкоритися новому уряду Криму і що стосовно командирів, які відмовляються виконувати його накази, будуть порушені кримінальні справи[30].

4 березня озброєні люди без розпізнавальних знаків почали копати окопи поблизу причалу. 5 березня вихід з Донузлава блокували кораблі СФП-183, «Москва», «Штиль» і «Блискавка»[24]. З метою недопущення виходу українських кораблів до Одеси в ніч з 5 на 6 березня 2014 року на виході з Донузлава були затоплені списаний великий протичовновий корабель «Очаков» (довжина близько 180 метрів) та рятувальне буксирне судно «Шахтар», що належали РФ. «Очаков» ліг на борт, заблокувавши вихід із затоки[31][32]. На затоплення «Очакова» пішло близько 80 хвилин[33].

У зв'язку з блокадою українських кораблів у Донузлаві Міністерство закордонних справ України висловило рішучий протест Російській Федерації[34]. 7 березня був затоплений пожежний катер БМ-416, водотоннажністю 30-40 тонн[35].

Морський тральщик «Черкаси» під час навчань у Донузлаві в 2009 році

13 березня з'явилася інформація про затоплення четвертого корабля на виході із затоки[36][37][38], після чого Міністерство закордонних справ України передало вербальну ноту Росії у зв'язку із затопленням кораблів у Донузлаві і загрозою екологічній безпеці в Чорному морі. Директор департаменту інформаційної політики МЗС України Євген Перебийніс заявив, що вся відповідальність за завдану шкоду морському середовищу та природним ресурсам покладається на російську сторону[39].

Також 13 березня до розташування Південної військово-морської бази України було доставлено продовольство в розмірі близько 25 тонн, зібране фермерами з Рівненської області. Командир бази Володимир Догонов сказав, що допомоги для їх бази здійснюється багато, і тому поділився із сусідніми військовими частинами[40]. Через Червоний хрест допомогу передавали жителі Кіровограда та Новомиргорода[41]. Командир тральщика «Черкаси» Юрій Федаш говорив, що допомогу також надавали кримські татари з довколишніх сіл Медведеве і Кіровське[42].

Після референдуму про статус Криму 16 березня моряки просили від керівництва України чіткого плану подальших дій по евакуації з Донузлава військовослужбовців та членів їх сімей[43][44]. Однак виконуючий обов'язки Президента України Олександр Турчинов заявив, що Міністерство оборони і Генеральний штаб віддає накази щодо захисту своїх кораблів. Також Турчинов підкреслив необхідність вистояти і не допустити подальшого вторгнення Росії в Україну[45].

Депутат Державної Думи Росії і колишній командувач Чорноморським флотом Володимир Комоєдов заявив, що українські судна, які перебувають на території Криму, після референдуму стануть російськими[46].

19 березня 2014 року штаб Південної військово-морської бази України перейшов під контроль РФ[47][48]. Ворота штабу біля контрольно-пропускного пункту були знесені бульдозером. Російські військові цивільними автомобілями заблокували виїзд з парку автомобільної техніки[49]. Після цього кораблі «Вінниця», «Костянтин Ольшанський», «Кіровоград», «Черкаси» та «Чернігів» вийшли на середину Донузлава з метою запобігання захоплення[50]. 20 березня, командир 5 бригади надводних кораблів ВМС України Віталій Звягінцев, який перейшов на бік Росії, наказав усім кораблям причалити до берега[51][52].

21 березня на березі були розгорнуті три кулеметні точки, причал був зайнятий російськими військовими[53]. Того ж дня кораблі «Кіровоград», «Феодосія» і «Чернігів» підійшли до причалу і здалися[24]. Командир «Кіровграда» капітан ІІІ рангу Володимир Хромченков увечері зателефонував у прямий ефір передачі Шустер Live і розповів про те, що кораблі чекають адекватного наказу про їх подальшу долю, додавши, що керівництво з ним не зв'язується[54]. На наступний день з командиром зв'язався в. о. керівника Адміністрації Президента Сергій Пашинський[55].

Пізніше командир «Кіровограда» Володимир Хромченков, командир «Феодосії» О. Білий і командир «Чернігова» Борис Палій перейшли на бік Росії[51].

21 березня тральщик «Черкас» зробив першу спробу прорватися з Донузлава[56]. «Черкаси» зачепили швартовими тросами один із затоплених кораблів і спробували відтягнути його. Операція тривала близько двох годин, проте тральщику через брак потужності це не вдалося[57]. Командир корабля Юрій Федаш запитував допомоги у тральщика «Чернігів», проте йому було відмовлено. У цей день з «Черкас» зійшло два офіцери, один мічман і дев'ять чоловік особового складу[58]. Натомість на борт піднялися троє моряків з тральщика «Чернігів»[57].

22 березня корвет «Вінниця» в результаті штурму підняв Андріївський прапор[59], а командир Сергій Заугольніков у підсумку перейшов на бік Росії[51]. Того ж дня, Сергій Гайдук заявив, що запасів продовольства на кораблях, які знаходяться в Донузлаві залишилося на 10 діб[60]. 23 березня рейдовий тральщик «Генічеськ» здійснив спробу виходу з Донузлава[61], однак був заблокований буксиром Чорноморського флоту Росії[24]. Цього ж дня командир тральщика «Черкаси» Юрій Федаш повідомив, що у нього зберігається зв'язок із командуванням[62].

У ніч на 24 березня було затоплено малогабаритне судно[63]. Пізніше, «Костянтин Ольшанський» використовував димові завіси, проте все одно був захоплений з баркаса U8301[64][65][66], як і тральщик «Генічеськ»[67]. Капітан «Костянтина Ольшанського» Дмитро Коваленко заявив, що питання затоплення судна не розглядалося[68]. На момент захоплення корабля із 120 осіб екіпажу залишилося 21. За весь час з «Костянтина Ольшанського» було викинуто близько 400 гранат[28]. МЗС України назвав захоплення кораблів Росією — піратством[69].

Тральщик «Черкаси» зробив спробу виходу з Донузлава, пройшовши між двох затоплених кораблів. У підсумку тральщику перегородило шлях буксирне судно, з якого робилися спроби висадитися на борт[65]. За словами Федаша він розглядав варіант захоплення цього судна, проте керівництво в Києві йому відмовило. Також він говорив, що з метою запобігання захопленню судна вони стріляли по воді і застосовували гранати РГ-42[42]. Також 24 березня в. о. президента України Олександр Турчинов повідомив, що Міністерству оборони було дано доручення вивести військові підрозділи з Криму[70]..

25 березня навколо тральщика «Черкаси» скоїв обхід невідомий катер[71]. 26 березня останній український корабель у Криму — тральщик «Черкаси» був захоплений за допомогою двох вертольотів Мі-35 і трьох катерів[72]. Корабель маневрував упродовж декількох годин, однак все одно був захоплений з використанням вогнепальної зброї та світло-шумових гранат[73][74]. За словами Федаша в захопленні «Черкас» брав участь тамбовський спецназ[75].

Під час штурму постраждалих не було[72], однак були пошкоджені механізми управління. У підсумку буксир «Ковель» відтягнув «Черкаси» до причалу[76]. На наступний день екіпаж зійшов на берег і відправився на материкову Україну, останнім з корабля зійшов командир Юрій Федаш, після чого з тральщика була прибрана українська символіка[57].

Повернення кораблів[ред.ред. код]

Після захоплення українських кораблів Олександр Турчинов дав доручення міністру оборони України Михайлу Ковалю про те, що «в полоні не повинно залишитися жодного військового корабля»[77]. 19 квітня 2014 року кораблі «Кіровоград», «Вінниця», «Херсон», «Ковель», «Горлівка» і «Новоозерне» були повернуті Україні і передислокувались до Одеси[78][79]. Передача відбулася в нейтральних водах, куди кораблі відбуксирувала російська сторона, після чого на суднах були знову підняті українські прапори[80]. У травні Україні був переданий тральщик «Генічеськ»[81] і пасажирський катер «Добропілля»[8].

Станом на червень 2015 року кораблі «Чернігів», «Черкаси» та «Костянтин Ольшанський» не повернуто Україні[82].

Підйом затоплених кораблів[ред.ред. код]

Пам'ятний знак затопленим кораблям у Новоозерному

У квітні 2014 року Науково-дослідний інститут (рятування та підводних технологій) розробив проект підйому затопленого «Очакова». Над підйомом корабля працювало близько 100 фахівців: військовослужбовці кораблів суднопіднімального загону, водолази аварійно-рятувального загону, фахівці 13 судноремонтного заводу Чорноморського флоту РФ та підприємства «Севзапканат»[33].

Подібної масштабної операції з підйому кораблів у Криму не проводилося близько 20 років. Водолази працювали щодня у три зміни. Для підйому було підготовлено 23 тонни канатів, використовувався 100-тонний кран[33]. У підсумку в жовтні 2014 року «Очаков» було піднято і доставлено в Інкерман для утилізації[83].

Пам'ять[ред.ред. код]

Російська сторона[ред.ред. код]

8 серпня 2014 року в Новоозерному голова Державної Ради Республіки Крим Володимир Константинов відкрив пам'ятний знак затопленим кораблям, які блокували вихід кораблям Військово-морських сил України. На меморіальній дошці написано: В пам'ять про кораблі, які були затоплені в березні 2014 року за возз'єднання Криму з Росією[84][85].

Українська сторона[ред.ред. код]

27 березня 2014 року командиру тральщика «Черкаси» Юрію Федашу було присвоєно звання почесного громадянина міста Черкас[86], а 24 серпня вручений Орден Данила Галицького[87]. 4 квітня відбулося вітання екіпажу тральщика «Черкас» у центрі однойменного міста, де їх вітали як героїв[88].

У квітні 2014 року рок-гурт «Ляпис Трубецкой» запросив моряків «Костянтина Ольшанського» на свій концерт в Одесі і назвав українських моряків у Донузлаві героями. Також вони відзначили відеоролик, який був знятий на кораблі, де моряки виконують пісню «Воины света»[89]. Однак помилково вважається, що ролик був знятий на тральщику «Черкаси»[88]. 6 квітня 2014 року перед матчем київського «Динамо» та харківського «Металіста» в рамках чемпіонату України на поле стадіону «Олімпійський» були запрошені моряки з «Кіровограда», яких зустрічали як героїв[90].

24 серпня 2014 року під час військового параду з нагоди Дня незалежності України Президент України Петро Порошенко заявив: «Україна ніколи не забуде дій екіпажу тральщика „Черкаси“, який до останнього маневрував і захищав свій корабель в бухті Донузлав»[91][92].

Примітки[ред.ред. код]

  1. Алёна Иваниченко (24.07.2008). В Крыму прошла массовая акция протеста против натовских учений «Си Бриз». Первый канал. Процитовано 2015-06-26. 
  2. Міжнародні військові навчання «Сі бриз» таки пройдуть у Криму, але без іноземних військ. Володимир Притула. Радіо Свобода. 27.04.2009. Процитовано 26.06.2015. 
  3. Комментарий Департамента информации и печати МИД России относительно проходящих на Украине учений «Си Бриз-2008». МЗС РФ. 18.07.2008. Процитовано 2015-06-26. 
  4. Комментарий МИД России в связи с заходом в Черное море американского противоракетного крейсера «Монтерей». МЗС РФ. 12.06.2011. Процитовано 2015-06-18. 
  5. а б в Борис Рожин (26.03.2014). Итоги «Крымской войны» для Украины. ИА REX. Процитовано 2015-06-18. 
  6. Противолодочная Авиабаза «Донузлав». urban3p.ru. 06.11.2012. Процитовано 2015-06-18. 
  7. Заброшенная военно-морская база Черноморского флота в Крыму. Krimeo. 17.04.2015. Процитовано 2015-06-18. 
  8. а б Возвращение украинских кораблей из Крыма отложено из-за шторма. ЛІГАБізнесІнформ. 14.05.2014. Процитовано 2015-06-18. 
  9. Вяткин, Ярослав (11.03.2014). К миру без принуждения. Взгляд. Процитовано 2015-06-26. 
  10. Міськрада Севастополя заявила, що не визнає "майданівську" владу. Уніан. 1.03.2014. Процитовано 27.06.2015. 
  11. Крымский премьер Аксёнов обратился к Путину за "содействием". 1.03.2014. Процитовано 27.06.2015. 
  12. Спецтуристы. Сергей Канев. Новая газета. 1.07.2014. Процитовано 27.06.2015. 
  13. Российские военные продолжают блокировать крымские части. podrobnosti.ua. 03.03.2014. Процитовано 27.06.2015. 
  14. Путин признал факт военного вмешательства в Крыму. RT. 17.04.2014. Процитовано 2015-06-26. 
  15. Владимир Путин внёс обращение в Совет Федерации Федерального Собрания Российской Федерации. Офіційний сайт президента Росії. 01.03.2014. Процитовано 2014-06-26. 
  16. Совет Федерации дал согласие на использование Вооружённых Сил России на территории Украины. Рада Федерації. 01.03.2014. Процитовано 2014-06-26. 
  17. Екс-голова ВМС України Березовський склав присягу на вірність ”мешканцям АР Крим та міста Севастополя” Детальніше читайте на УНІАН: http://www.unian.ua/politics/891973-eks-golova-vms-ukrajini-berezovskiy-sklav-prisyagu-na-virnist-meshkantsyam-ar-krim-ta-mista-sevastopolya.html. Уніана. 02.03.2014. Процитовано 27.06.2015. 
  18. Тенюх відсторонив Березовського від виконання обов'язків командувача ВМС. 112 Україна. 02.03.2014. Процитовано 2015-07-05. 
  19. Екс-голову ВМС України Березовського відсторонено від посади ще зранку - Сюмар. Уніан. 02.03.2014. Процитовано 2015-06-27. 
  20. Указ Президента України № 227/2014 «Про звільнення Д.Березовського з посади командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України». Верховна рада України. 02.03.2014. Процитовано 2015-06-27. 
  21. Источник: Тенюх оценил состояние армии как неудовлетворительно низкое. РИА Новости. 12.03.2014. Процитовано 2015-06-27. 
  22. Тенюх розповів, чому українські кораблі "вчасно" не вивели із Криму. Уніан. 29.03.2014. Процитовано 2015-06-27. 
  23. Ю.Ільїн про виведення кораблів із Криму: І.Тенюх говорить неправду, він був не готовий керувати ЗСУ. УНН. 29.03.2014. Процитовано 2015-06-27. 
  24. а б в г Озеро Донузлав — хроника событий. Центральный Военно-Морской Портал. 26.05.2014. Процитовано 2015-06-27. 
  25. В Новоозёрном и Феодосии заблокированы части с морпехами-украинцами. Аргументы и факты — Украина. 03.03.2014. Процитовано 2015-06-27. 
  26. Украинским кораблям закрыли выход из озера Донузлав. Информационное агентство «е-Крым». 05.03.2014. Процитовано 2015-06-27. 
  27. Російські військові затопили корабель, щоб заблокувати українську базу ВМС. day.kiev.ua. 06.03.2014. Процитовано 27.06.2015. 
  28. а б в Ирина Уманец (23.04.2014). Эксклюзивное интервью с командиром десантного корабля «Константин Ольшанский». Одесская жизнь. Процитовано 2015-06-27. 
  29. Денис Тимошенко (05.03.2014). База ВМС України на Донузлаві прогнала головнокомандувача ЧФ РФ: українців взяли в облогу. Gazeta.ua. Процитовано 2015-06-27. 
  30. «Верховный главнокомандующий» Крыма Аксенов грозит уголовными делами командирам, отказавшимся ему подчиняться. Центр журналистских расследований. 04.03.2014. Процитовано 2015-06-27. 
  31. Російські військові затопили корабель біля входу в озеро Донузлав з метою перекриття фарватеру і блокування кораблів ВМС Збройних сил України. Министерство обороны Украины. 06.03.2014. Процитовано 27.06.2015. 
  32. Росіяни затопили в Криму свій корабель, щоб заблокувати українські. Українська правда. 06.03.2014. Процитовано 2015-06-27. 
  33. а б в Егор Гришкин (09.10.2014). В Крыму завершилась операция по подъему корабля «Очаков». Российская газета. Процитовано 2015-06-27. 
  34. Огляд подій навколо Автономної Республіки Крим (6-7 березня). Міністерство закордонних справ України. 07.03.2014. Процитовано 2015-06-27. 
  35. Російські військові затопили ще один корабель на озері Донузлав. dt.ua. 07.03.2014. Процитовано 27.03.2014. 
  36. Російські військові затопили у Криму вже четвертий корабель. Корреспондент. 13.03.2014. Процитовано 2015-06-27. 
  37. В крымской бухте Донузлав затопили четвертое судно. Взгляд. 13.03.2014. Процитовано 2015-06-27. 
  38. Огляд подій навколо Автономної Республіки Крим. Міністерство закордонних справ України. 14.03.2014. Процитовано 2015-06-27. 
  39. России передана нота в связи с угрозой экологической безопасности в Чёрном море. Интерфакс. 13.03.2014. Процитовано 2015-06-27. 
  40. Рівняни таки довезли харчі заблокованим у Криму українським військовим. Міністерство оборони України. 13.03.2014. Процитовано 2015-06-27. 
  41. Не словом — а делом: как неравнодушные Новомиргородские предприниматели поддержали «Кировоград» (ru). kg-region.com. 17.03.2014. Процитовано 2015-06-18. 
  42. а б Капітан «Черкас» Юрій Федаш — герой із В. Бірок. realno.te.ua. 03.04.2014. Процитовано 2015-06-27. 
  43. Из-за нерешительности Киева верные присяге украинские военные в Крыму оказались в сложном положении. NEWSru.com. 21.03.2014. Процитовано 2015-06-27. 
  44. Юлиана Скибицкая (21.03.2014). Заблокированные в Крыму украинские моряки: Дайте нам приказ!. Сегодня.ua. Процитовано 2015-06-27. 
  45. Алексей Беловол (21.03.2014). Турчинов: Задача украинских военных моряков в Крыму — защищать свои корабли. Сегодня.ua. Процитовано 2015-06-27. 
  46. Комоедов: ЧФ РФ может пополниться 20 кораблями и судами ВМС Украины. РИА Новости. 18.03.2014. Процитовано 2015-06-27. 
  47. В Новоозёрном взята приступом база ВМС Украины. Бі-бі-сі. 19.03.2014. Процитовано 27.06.2015. 
  48. Российские военные заняли воинскую часть Украины в Новоозёрном. Аргументы.ру. 19.03.2014. Процитовано 27.06.2015. 
  49. Брифінг в МЗС України 19 березня 2014 р. Міністерство закордонних справ України. 19.03.2014. Процитовано 2015-06-27. 
  50. Российские военные захватили корветы «Луцк» и «Хмельницкий». Segodnya.ua. 20.03.2014. Процитовано 2015-06-27. 
  51. а б в Военный прокурор Одесского гарнизона открыл уголовные производства в отношении крымских дезертиров: список предателей-офицеров. Думская.net. 13.11.2014. Процитовано 2015-06-27. 
  52. Корабель «Черкаси»: історії українських солдат в Кримуна YouTube
  53. Российские пулеметчики блокируют украинские корабли на Донузлаве. ФОКУС.ua. 21.03.2014. Процитовано 2015-06-27. 
  54. Сергій Грабовський (25.03.2014). Загибель ескадри-2014. Газета «День». Процитовано 2015-06-27. 
  55. В.о. глави АП обговорив з командиром корабля “Кіровоград” “питання, які хвилюють моряків у Криму”. УНН. 22.03.2014. Процитовано 2015-06-27. 
  56. Украинские моряки в Донузлаве пытаются прорваться в море. Сегодня.ua. 21.03.2014. Процитовано 2015-06-27. 
  57. а б в Юлия Никитина (26.03.2014). Свернул с пути «Варяга». Фонтанка.ру. Процитовано 2015-06-27. 
  58. Командир "Черкас" розповів, як українські кораблі здавалися в Донузлаві. Уніан. 21.03.2014. Процитовано 2015-06-27. 
  59. Російські військові взяли штурмом корвет "Вінниця" - Міноборони України. Корреспондент. =22.03.2014. Процитовано 27.06.2015. 
  60. У моряков в Крыму запасов еды осталось на 10 суток — Минобороны. ЛІГАБізнесІнформ. 22.03.2014. Процитовано 2015-06-27. 
  61. У моряков в Крыму запасов еды осталось на 10 суток — Минобороны. ЛІГАБізнесІнформ. 22.03.2014. Процитовано 2015-06-27. 
  62. Заблоковані в Донузлаві кораблі тримають зв'язок із Києвом і мають таємні плани дій. ТСН. 23.03.2014. Процитовано 2015-06-27. 
  63. Військові РФ затопили черговий корабель та остаточно перекрили вихід у море з Донузлава. Уніан. 24.03.2014. Процитовано 2015-06-27. 
  64. На украинский корабль в Крыму высадились неизвестные вооруженные люди. Интерфакс. 24.03.2014. Процитовано 2015-06-27. 
  65. а б В Крыму со стрельбой захватили десантный корабль «Константин Ольшанский». Segodnya.ua. 24.03.2014. Процитовано 2015-06-27. 
  66. Видео захвата корабля «Константин Ольшанский» в озере Донузлав. ФОКУС.ua. 25.03.2014. Процитовано 2015-06-27. 
  67. Війська РФ захопили український корабель "Генічеськ". РБК-Україна. 24.03.2014. Процитовано 2015-06-27. 
  68. Ольга Байвидович (25.03.2014). Капитан «Ольшанского»: если бы затопили корабль, меня бы проклинали даже внуки. obozrevatel.com. Процитовано 2015-06-27. 
  69. Россия ведет себя в Крыму, как пиратское государство - МИД. ЛІГАБізнесІнформ. 24.03.2014. Процитовано 2015-06-27. 
  70. И.о. президента Украины распорядился вывести украинские войска с территории Крыма из-за «угроз» со стороны РФ. NEWSru.com. 24.03.2014. Процитовано 2015-06-27. 
  71. Морской тральщик «Черкассы» выстоял ночь и продолжает оставаться верным Украине. Segodnya.ua. 25.03.2014. Процитовано 2015-06-27. 
  72. а б В Крыму взят штурмом последний украинский корабль. Новая газета. 26.03.2014. Процитовано 27.06.2015. 
  73. Россияне взяли штурмом последний украинский корабль в Крыму. Думская.net. 25.03.2014. Процитовано 2015-06-27. 
  74. Максим Салай (26.03.2014). Старший матрос українського корабля "Черкаси": "Загарбники стріляли і кидали гранати". Segodnya.ua. Процитовано 2015-06-27. 
  75. Варвара Горова (04.04.2014). «Пообіцяли, що перший достойний корабель буде для екіпажу морського тральщика „Черкаси“», — капітан Юрій Федаш. ДЗВІН. Процитовано 2015-06-27. 
  76. Керменчикли Арсен, Львовски Майк (26.03.2014). Второй «раздел» Черноморского флота: Украина сохранила 10 кораблей из 61. segodnya.ua. Процитовано 2015-06-27. 
  77. О.Турчинов: У полоні не повинно залишитись жодного військового корабля. Міністерство закордонних справ України. 19.04.2014. Процитовано 2015-06-27. 
  78. Корабли ВМС Украины направились из крымской бухты Донузлав в Одессу. РИА Новости. 19.04.2014. Процитовано 2015-06-27. 
  79. З Криму вивели вже 13 кораблів: сьогодні до Одеси прибув «Кіровоград». Уніан. 20.04.2014. Процитовано 2015-06-27. 
  80. Россия передала Украине 13 из 70 кораблей и судов ВМС. РИА Новости. 20.04.2014. Процитовано 2015-06-27. 
  81. Рейдовый тральщик «Геническ». VMSU.info. Процитовано 2015-06-27. 
  82. Повернення кораблів України з окупованого Криму зависло - Генштаб ЗСУ. Уніан. 17.06.2015. Процитовано 2015-06-27. 
  83. Сергей Ищенко (13.01.2015). Средиземноморская Цусима. Свободная пресса. Процитовано 2015-06-27. 
  84. Глава крымского парламента открыл памятный знак затопленным кораблям в посёлке Новоозерное. Партия «Единая Россия». 08.08.2014. Процитовано 27.06.2015. 
  85. Илья Изотов (08.08.2014). Затопленным кораблям «крымской весны» поставили памятник. Российская газета. Процитовано 2015-06-27. 
  86. Капітану тральщика «Черкаси» присвоєно звання почесного громадянина Черкас. Уніан. 27.03.2014. Процитовано 2015-06-27. 
  87. Гелетей вручил награды лучшим представителям Минобороны и ВСУ. Телеграф. 25.08.2014. Процитовано 2015-06-27. 
  88. а б Кілька тисяч черкащан прийшли, щоб привітати екіпаж тральщика «Черкаси». procherk.info. 04.04.2014. Процитовано 2015-06-27. 
  89. Мария Рубан (06.04.2014). «Ляпис» выступил на прощальном концерте в Одессе с экипажем «Константина Ольшанского». Segodnya.ua. Процитовано 2015-06-27. 
  90. Литвиненко Игорь (06.04.2014). «Динамо» отцепляет «Металлист» от зоны Лиги чемпионов. Сегодня. Процитовано 2015-06-27. 
  91. Україна завжди буде морською державою - Порошенко. Корреспондент. 24.08.2014. Процитовано 2015-06-27. 
  92. Україна була, є і буде морською державою – Президент Порошенко на параді в Одесі. Сайт Президента України. 24.08.2014. Процитовано 2015-06-27. 

Посилання[ред.ред. код]

Сюжети[ред.ред. код]