Блок Кернеса — Успішний Харків

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Зверніться на сторінку обговорення за поясненнями та допоможіть виправити недоліки.
Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (серпень 2021)
Блок Кернеса — Успішний Харків
Країна Україна Україна
Голова партії Ігор Терехов
Засновник Геннадій Кернес
Дата заснування 17 жовтня 2019
Штаб-квартира Харків, Вулиця Скрипника, 4, 61057
Ідеологія Харківський регіоналізм
Децентралізація
Центризм
Союзники та блоки Опозиційний блок
Відкололась від Відродження
Офіційний колір (кольори)      Зелений
     Синій
     Червоний
     Жовтий
Девіз «Любити Харкiвщину — працювати для людей!»
Офіційний сайт uspishniy.kharkiv.ua

Блок Кернеса — Успішний Харків — політична партія, зареєстрована 12 квітня 2016 року[1]. Засновником і першим головою політичної партії де-факто був Геннадій Кернес, який створив її з метою участі на місцевих виборах в Харківській області, як до міської, так і до обласної рад.

Історія[ред. | ред. код]

У 2016 році партія була офіційно зареєстрована під назвою «Унітарна Європейська Україна»[2], тоді ще без Кернеса.

Геннадій Адольфович Кернес

В кінці 2019 року партія була перейменована в «Блок Кернеса — Успішний Харків», після чого навколо партії стало ходити багато чуток про її участь у місцевих виборах 2020 року на чолі з Геннадієм Кернесом, що сам Кернес не відкидав[3].

Вже на початку 2020 року Кернес заявив, що йде на вибори до Харківської міської ради зі своїм блоком, без проекту «Довіряй ділам», який вів разом з Геннадієм Трухановим і без «Опозиційного блоку», який не став на місцевих виборах брати участь єдиним фронтом на користь дрібних виборчих блоків, таким як «Блок Вадима Бойченко», Блок Вілкула «Українська перспектива», партія Володимира Буряка «Єднання» і партія Геннадія Труханова «Довіряй ділам».

На місцевих виборах 2020 року Геннадій Кернес переміг в першому турі голосування з результатом 61,2 %, а «Блок Кернеса — Успішний Харків» отримав результат в 37,98 % в Харківській міській раді і 30,1 % до Харківської обласної ради[4].

Кернес помер 17 грудня 2020 року.[5] Позачергові вибори мера Харкова були призначені на 31 жовтня 2021 року.[6] На цих виборах «Блок Кернеса — Успішний Харків» висунув кандидатом у мери Ігоря Терехова.[7] Терехов виконував обов’язки Харківського міського голови з 24 грудня 2020 року. На виборах Терехов офіційно переміг на виборах, набравши 50,66% голосів.[8] На позачерговій сесії Харківської міської ради 11 листопада 2021 року Терехов склав присягу нового міського голови Харкова.[9]

З перших днів російського вторгнення в Україну «Блок Кернеса – Успішний Харків» зайняв проукраїнську позицію. Незважаючи на позицію політичної партії, серед її членів був поширений колабораціонізм. Так, мер Балаклії Іван Столбовий погодився на співпрацю зі ЗС РФ.[10][11] Деякі представники інших місцевих рад від Блоку Кернеса також почали співпрацю з російською окупаційною адміністрацією.[12][13]

Ідеологія[ред. | ред. код]

Партія декларує 30 стратегічних кроків для розвитку Харківської області[14] та самого Харкова[15]. По відношенню до центральної влади позиціонує себе як опозиційна, а між Геннадієм Кернесом і колишнім головою Харківської ОДА Олексієм Кучером складалися досить напружені відносини[16][17]. На думку політологів, партія є регіоналістською за ідеологією.[18]

Партія була сформована переважно з колишніх членів Партії регіонів і займала помірковану проросійську позицію.[19][20][21][22][23][24] Після російського вторгнення в Україну партія зайняла проукраїнську позицію,[25][26][27] незважаючи на те, що серед членів партії був широко поширений колабораціонізм.[28][29][30]

Критика[ред. | ред. код]

Опоненти Кернеса звинувачували його у встановленні особистої влади в Харкові, корупції та розкраданні бюджету на різних міських проектах. Зокрема, Кернеса звинуватили у створенні мафіозного клану в Харкові та величезному тиску на малий і середній бізнес.[31][32][33][34]

1 грудня 2022 року депутати від партії «з технічних причин» (не змогли знайти електрику та підключитися до інтернету) не з'явилися на сесію Харківської обласної ради, яка мала проходити у режимі онлайн і під час якої планувалося розглянути питання перейменування Харківського державного академічного драматичного театру імені О. С. Пушкіна, присудження звання почесного громадянина Харківської області (серед кандидатур також є депутат від «Успішного Харкова» Олега Каратуманова, в минулому член «Партії регіонів») та прийняття на баланс оборонних фортифікаційних споруд у Харківській області. Також на сесію не з'явилися і депутати від фракції «Відновлення України» (колишньої «ОПЗЖ»).[35][36]

Керівництво[ред. | ред. код]

До 17 грудня 2020 року лідером партії був мер Харкова Геннадій Кернес,[37] після його смерті партію очолив Ігор Терехов.[38]

Голова партії — Тетяна Чечетова-Терашвілі

Голова фракції в Харківській міській раді — Олександр Новак

Голова фракції в Харківській обласній раді — Віталій Панов

Результати на виборах[ред. | ред. код]

Харківська міська рада[ред. | ред. код]

Рік Голоси % Місць у раді Місць отримано
2020 117,470 37.98
34 / 85
 ▲ 34

Харківська обласна рада[ред. | ред. код]

Рік Голоси % Місць у раді Місць отримано
2020 211,952 30.1
46 / 120
 ▲ 46

Вибори мера Харкова[ред. | ред. код]

Рік Кандидат Перший тур Другий тур
Голоси % Голоси %
2020 Геннадій Кернес 195,044 61.2%
2021 Ігор Терехов 146,240 50.66%

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ ПП "БЛОК КЕРНЕСА - УСПІШНИЙ ХАРКІВ!" Україна, 61057, Харківська обл., місто Харків, вул.Скрипника, будинок 4 Чечетова-Терашвілі Тетяна Михайлівна. opendatabot.ua (укр.). Архів оригіналу за 11 квітня 2021. Процитовано 15 квітня 2021.
  2. ↑ hundred, white collar. Відкритий реєстр юридичних осіб, без капчі та реєстрації. Відкритий реєстр юридичних осіб (англ.). Архів оригіналу за 11 квітня 2021. Процитовано 15 квітня 2021.
  3. ↑ Кернес открывает второй фронт: зарегистрирован новый блок без "доверяй делам". Kharkiv today (рос.). Архів оригіналу за 15 квітня 2021. Процитовано 15 квітня 2021.
  4. ↑ Геннадий Кернес набрал более 60% голосов избирателей. Предварительные результаты местных выборов. uspishniy.kharkiv.ua. Архів оригіналу за 11 квітня 2021. Процитовано 15 квітня 2021.
  5. ↑ Помер Геннадій Кернес: мер Харкова, який виграв вибори з реанімації. BBC News Україна (укр.). Процитовано 31 грудня 2023.
  6. ↑ “Слуга народу” не висуватиме кандидата на виборах мера Харкова. Українська правда (укр.). Процитовано 31 грудня 2023.
  7. ↑ Блок Кернеса висунув Терехова кандидатом у мери. Українська правда (укр.). Процитовано 31 грудня 2023.
  8. ↑ Вибори мера Харкова: суд відмовив ОПОРІ в позовах, хоч і визнав розбіжності. Українська правда (укр.). Процитовано 31 грудня 2023.
  9. ↑ Терехов офіційно став мером Харкова. Українська правда (укр.). Процитовано 31 грудня 2023.
  10. ↑ Мэр Балаклеи пошел на сотрудничество с российскими оккупантами — глава Харьковской ОВА. nv.ua (рос.). Процитовано 31 грудня 2023.
  11. ↑ Мэр Балаклеи сбежал в Россию вместе с семьей - Харьковская ОВА. Украинская правда (рос.). Процитовано 31 грудня 2023.
  12. ↑ Депутата назначили главным врачом на оккупированной Харьковщине. 2day.kh.ua (рос.). Процитовано 31 грудня 2023.
  13. ↑ Басакін, Олексій (19 травня 2022). Мэры, судьи, депутаты: кто предал Украину в Харьковской области. NewsRoom (ru-RU) . Процитовано 31 грудня 2023.
  14. ↑ УСПІШНА ХАРКІВЩИНА. uspishniy.kharkiv.ua. Архів оригіналу за 11 квітня 2021. Процитовано 15 квітня 2021.
  15. ↑ УСПІШНИЙ ХАРКІВ. uspishniy.kharkiv.ua. Архів оригіналу за 20 вересня 2021. Процитовано 15 квітня 2021.
  16. ↑ Танк, похожий на трактор: Кучер ответил Кернесу. Украинская правда (рос.). Архів оригіналу за 26 січня 2022. Процитовано 15 квітня 2021.
  17. ↑ Кернес, Кучер, Ярославский. Как лихорадит Харьков во время пандемии коронавируса. Украинская правда (рос.). Архів оригіналу за 16 квітня 2021. Процитовано 15 квітня 2021.
  18. ↑ Политическая партия «Блок Кернеса - Успешный Харьков!» — информация, рейтинг, история, Выборы в Украине, Ukraine Elections. ukraine-elections.com.ua. Процитовано 31 грудня 2023.
  19. ↑ Кернес: Я не считаю Путина агрессором. Гордон | Gordon (рос.). Процитовано 31 грудня 2023.
  20. ↑ В горсовете отреагировали на публикацию о поздравлении Кернесом Кадырова. kh.vgorode.ua (рос.). Процитовано 31 грудня 2023.
  21. ↑ Кернес поразил заявлением о непричастности Путина к войне на Донбассе. 24 Канал (рос.). 3 березня 2017. Процитовано 31 грудня 2023.
  22. ↑ Кернес о сносе памятника Жукову в Харькове: Ничего, восстановим. Но вообще этому пора уже положить конец. Гордон | Gordon (рос.). Процитовано 31 грудня 2023.
  23. ↑ Крым был не нужен, а "референдум" в 2014-м – законный: Кернес дал интервью одиозному Шарию. 24 Канал (рос.). 7 липня 2020. Процитовано 31 грудня 2023.
  24. ↑ Терехов: Нормализация отношений с Россией дала бы многое Украине и Харькову. vlada.segodnya.ua (рос.). 11 липня 2022. Процитовано 31 грудня 2023.
  25. ↑ Харьков разорвал отношения с российскими «городами-побратимами». nv.ua (рос.). Процитовано 31 грудня 2023.
  26. ↑ "Как можно ехать по Московскому проспекту на фронт против русских?" Мэр Харькова о Пушкине, войне и украинском языке. BBC News Русская служба (рос.). 11 лютого 2023. Процитовано 31 грудня 2023.
  27. ↑ Сейчас никто с россиянами не общается – Терехов об изменении отношения харьковчан к России. LIGA (рос.). 17 лютого 2023. Процитовано 31 грудня 2023.
  28. ↑ Ігор Терехов звільнив сина мера-зрадника через чотири місяці після зникнення. 2day.kh.ua (укр.). Процитовано 31 грудня 2023.
  29. ↑ Куп’янського депутата від «Блоку Кернеса» підозрюють у колабораціонізмі – ХАЦ. DUMKA.MEDIA (рос.). Процитовано 31 грудня 2023.
  30. ↑ Депутат із Харківщини працював на окупантів. 2day.kh.ua (укр.). Процитовано 31 грудня 2023.
  31. ↑ Харкову загрожує банкрутство через борги Кернеса? (відео) – DW – 13.01.2021. dw.com (укр.). Процитовано 31 грудня 2023.
  32. ↑ Dialog.ua. Портников о смерти Кернеса: "Все прекрасно понимали, что в Харьков он не вернется". Диалог.UA (рос.). Процитовано 31 грудня 2023.
  33. ↑ Парадокс Харькова: Кернес оставил городу многомиллионные кредиты и туалет за 200 тысяч долларов. ТСН.ua (рос.). 23 грудня 2020. Процитовано 31 грудня 2023.
  34. ↑ «Король» Харькова и враг Авакова: кем был Геннадий Кернес. hromadske.ua (рос.). 17 грудня 2020. Процитовано 31 грудня 2023.
  35. ↑ Харківський театр без «російської» та без Пушкіна – знов невдала спроба. Харків Times (укр.). 1 грудня 2022. Процитовано 2 грудня 2022.
  36. ↑ Як Пушкін "помножив на нуль" депутатів Харківської обласної ради: друга сесія, яка не відбулася, і її наслідки. 2day.kh.ua (укр.). Процитовано 2 грудня 2022.
  37. ↑ Геннадий Кернес - бренд Харькова. «Блок Кернеса - Успешный Харьков» выдвинул кандидата на выборы Харьковского городского головы. uspishniy.kharkiv.ua. Процитовано 31 грудня 2023.
  38. ↑ Блок Кернеса выдвинул Терехова кандидатом в мэры. Украинская правда (рос.). Процитовано 31 грудня 2023.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Блок_Кернеса_—_Успішний_Харків&oldid=42364688