Блок (програмування)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Блок в програмуванні (англ. block) — замкнена складова частина програми, яка являє собою сукупність інструкцій, які утворюють сферу дії деяких ідентифікаторів (імен).

Поняття «блок» відповідає поняттю «підзадача» або «підалгоритм». Використовуючи блоки, можна розділити задачу на частини, які допускають автономне програмування.

Кожен блок вводить новий рівень позначень шляхом описання ідентифікаторів і міток. В блоці може міститись в якості оператора інший блок.

Блочна структура програми дозволяє при розподілі пам'яті відводити одні й ті самі поля пам'яті машини для зберігання величин, описаних в блоках, що не перетинаються, і, таким чином, сприятиме економному розподілу пам'яті[Джерело?].

У багатьох сучасних мовах програмування блоки використовуються для описання тіла процедур, циклів, для визначення дій в операторах умовного переходу, а також можуть використовуватися самі по собі.

Джерела інформації[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]


Комп'ютер Це незавершена стаття про комп'ютери.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.