Блосфельдія
| Блосфельдія | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| Blossfeldia liliputana Werderm., 1937 | ||||||||||||||||||||
Види
| ||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||
|
Блосфелдія[1], Блосфельдія[2] (Blossfeldia) — монотипний рід сукулентних рослин з родини кактусових.
Розповсюдження[ред. | ред. код]
Ареал: Аргентина (Катамарка, Сальта, Жужуй) і Болівія (Кочабамба, Чукісака (департамент) і Тариха). Ростуть у вигляді щільно спресованих груп в глибоких скельних тріщинах і гірських уступах на висоті до від 1 200 до 3 600 м над рівнем моря.
Історія[ред. | ред. код]
Вперше описаний Еріхом Вердерманом (англ. Erich Werdermann) в 1937 році на основі типового представника — Blossfeldia liliputana, знайденого в 1936 році мандрівником, збирачем кактусів і співвласником кактусної фірми в США Гаррі Блоссфельдом (англ. Harry Blossfeld). На честь нього кактус отримав й родове ім'я. Не так давно вважалося, що рід включає 9 видів. Тепер всі вони зведені в єдиний вид — Blossfeldia liliputana, назва якого натякає на мініатюрні розміри рослини. Розірваність ареалу приводить до того, що у популяціях, віддалених одна від одної, проявляються ознаки мінливості виду, що спричиняє намагання поповнити рід новими видами, що є приводом для дискусій серед таксономістів.
Опис[ред. | ред. код]
Блосфельдія — найменший представник родини кактусових. Стебла кулясті, трохи приплюснуті, сіро-зеленого або блискучо-зеленого кольору, розмір не перевищує 1-2 см в діаметрі. Ні ребер, ні колючок не має. Ареоли опушені в основному тільки на верхівці стебла і розташовуються по спіралі. Бічні пагони утворюються під епідермісом, але з'являються не відразу, а після того як добре розвинеться коренева система, довжина якої в 10 разів перевищує надземну частину. Квітки численні, маленькі, кремово-білі з короткою і голою квітковою трубкою, близько 0,7 см в діаметрі, відкриваються в кінці зими — початку весни. Період цвітіння триває більше місяця і може повторитися в набагато меншому обсязі восени.
Плоди жовтувато-зелені, кулясті, 0,2-0,8 см в діаметрі, з короткими світлими колючками.
Насіння пилоподібне, світло-коричневе, утворюються без перехресного запилення. Насіннєва шкаралупка дуже схожа на насінну шкаралупу Фрайлеї, що може вказувати на віддалену спорідненість.
Утримання в культурі[ред. | ред. код]
Рослини на власному корінні поливають дуже обережно і захищають від прямого сонячного проміння. Взимку утримують при температурі близько 12 °C майже сухими. Склад землесуміші: листовий перегній — 20 %, дернова земля — 40 %, великозернистий пісок, гравійна і цегляна крихта — 40 %. pH — близько 5,8. Найдрібніші сіянці важко піддаються вирощуванню, тому їх, як правило, прищеплюють на перескіопсиси з подальшим перещепленням на молоді гілоцереуси або трихоцереуси.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Широбокова Д. Н., Нікітіна В. В., Гайдаржи М. М., Баглай К. М. Кактуси та інші сукулентні рослини. — К. : Українські пропілеї, 2003. — 110 с. — ISBN 966-7015-28-9.
- ↑ С. М. Приходько. Кактуси. − Видавництво «Наукова думка», 1974 (укр.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Український сайт про кактуси та кактусистів [Архівовано 30 грудня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- Cactus.by(рос.)
Література[ред. | ред. код]
- Широбокова Д. Н., Нікітіна В. В., Гайдаржи М. М., Баглай К. М. Кактуси та інші сукулентні рослини. — К. : Українські пропілеї, 2003. — 110 с. — ISBN 966-7015-28-9.
- С. М. Приходько. Кактуси. — Київ : Наукова думка, 1974. — 207., іл. с.
- Борисенко Т. И. Кактусы. Справочник, — Киев: Наукова думка, 1986 г., — 286 с., ил. (рос.)
- Буренков А. А. Кактусы в гостях и дома, — Феникс, 2007 г., — 472 с. — ISBN 978-966-651-431-1 (рос.)
- Ян Ван дер Неер. Все о кактусах. — Санкт-Петербург: ООО «СЗКЭО» Кристалл", 2004 — 208 с., ил. — ISBN 5-306-00348-6 (рос.)
- Edward F. Anderson. «The Cactus Family». 776 р. ISBN 0 881924989 (англ.)
- Leuenberger, B. E. & Eggli, U. 1998. Notes on the genus Blossfeldia (Cactaceae) in Argentina. Haseltonia 6:2-13. (англ.)
- Haage W. — Kakteen von A bis Z. Leipzig. l979 (нім.)
Посилання[ред. | ред. код]
- http://www.tropicos.org/Name/5100109 [Архівовано 29 січня 2015 у Wayback Machine.](англ.)
- Блосфельдія на сайті «Desert-tropicals» [Архівовано 28 травня 2012 у Wayback Machine.](англ.)
- Блосфельдія на сайті «Cactiguide» [Архівовано 1 липня 2012 у Wayback Machine.](англ.)
- http://www.tropicos.org/Name/5100109?projectid=13 [Архівовано 29 січня 2015 у Wayback Machine.] (англ.), (ісп.)
- Блосфельдія на сайті Московського клубу любителів кактусів(рос.)