Блощинці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Блощинці
Країна Україна Україна
Область Київська область
Район/міськрада Білоцерківський район
Рада/громада Острійківська сільська рада
Код КОАТУУ 3220484602
Основні дані
Засноване 1607
Населення 1000[джерело?]
Поштовий індекс 09164
Телефонний код +380 04563
Географічні дані
Географічні координати 49°46′38″ пн. ш. 30°19′36″ сх. д. / 49.77722° пн. ш. 30.32667° сх. д. / 49.77722; 30.32667Координати: 49°46′38″ пн. ш. 30°19′36″ сх. д. / 49.77722° пн. ш. 30.32667° сх. д. / 49.77722; 30.32667
Водойми р. Красна
Місцева влада
Адреса ради 09164, Київська обл., Білоцерківський р-н, с. Острійки, Миру, 29а
Карта
Блощинці. Карта розташування: Україна
Блощинці
Блощинці
Блощинці. Карта розташування: Київська область
Блощинці
Блощинці

Бло́щинці — село в Білоцерківському районі Київської області. Розташовано над річкою Красною. Входить до складу Острійківської сільської ради.

Населення — близько 1000 жителів.

Історія[ред. | ред. код]

Нинішнє село засноване 1607 році. Його мешканці брали активну участь у гайдамацькому русі. В 1768 р. тут діяв гайдамацький загін під проводом запорожця А.Журби.15 липня того ж року в Блощинцях відбулася сутичка гайдамаків з карателями, які вбили 30 і взяли в полон 64 повстанців. У лютому наступного року карателі знову напали на село, схопили 9 селян і стратили їх у Рокитному.

В 1919 р. в селі створено один з перших на Білоцерківщині партійний осередок, в 1922 р. з найвищими почестями село зустрічало голову ВЦВК М. І. Калініна, що було увічнено меморіальною дошкою на стіні клубу.

В 1925 році в селі Блощинці було організовано комуну, якій передано в користування поміщицький двір.
В 1926 році створені: комуна «Червоний Жовтень», ТСОЗ «Єднання» та ТСОЗ ім. Шевченка.
В 1930 році створено три колгоспи: «Перемога», «Згода», «1 Травня».
В 1932 році ці три колгоспи об'єдналися в один колгосп «Згода». На початку 30-х років Блощинецька сільська рада відносилась до Узинського району. В Блощинцях було розкуркулено і вислано до Сибіру 12 сімей: Дубовик Гнат, Ненько Клим, Бахмач Павло, Гарнага Йосип, Чайка Кирило, Махиня Юхим, Жуковський Трохим, Мельниченко Сидор, Бідношия Вакула, Жуковський Йосип, Махиня Йосип, Стуконога Клим.
В 33-му село голодувало. Архівних даних про кількість дворів та чисельність жителів не збереглося. З клірових відомостей (Історичний нарис В.Перерви і Р.Бабенко «Блощинецько-Томилівська парафія Архістратига Михаїла у 19 ст.») маємо дані, що до Голодомору в селі проживало біля двох тисяч людей. Після Голодомору даних немає. Померлих з голоду встановлено 150 чоловік, але очевидці стверджують, що було їх набагато більше. На кладовищі в 2007 році встановлено пам'ятний знак хрест «Жертвам Голодомору».

Біля села на березі річки збереглися за­лишки двох городищ. Тут розкопано також кургани кочівників XI—XII століть.

Метричні книги, клірові відомості, сповідні розписи церкви св. Михаїла с. Блощинці XVIII ст. - Київського воєв., з 1793 р. Білоцерківської округі Київського нам., з 1797 р. Васильківського пов. Київської губ.; ХІХ ст.- Блощинської волості Васильківського пов. Київської губ. зберігаються в ЦДІАК України. http://cdiak.archives.gov.ua/baza_geog_pok/church/blos_001.xml

Відомі уродженці[ред. | ред. код]

Також[ред. | ред. код]

Джерело[ред. | ред. код]