Блюдо (посуд)
Блю́до[1], полу́мисок[2][3], тарі́ль[4] — плоский керамічний виріб, переважно круглої або овальної форми, з піднятими або розгорнутими краями, призначений для сервірування столу[5].
Блюда можуть випускати окремими виробами, а також входити до складу наборів та комплектів посуду (сервізів).
Слово «блюдо» походить від д.-рус. блюдо, блюдва < прасл. *bljudo, *bljudъ < *bjudo, *bjudъ: вважають, що воно теж має германську етимологію[6].
Залежно від розмірів страва може бути великою плоскою чашею, або бути родом великої тарілки, круглої або довгастої, і іноді мати кришку, звідси, маленька тарілка — блюдце — невелике столове блюдо, що є підставкою для чашки, і блюдечко — означає зазвичай чайне.[5][7]
- ↑ Блюдо // Словник української мови : у 20 т. / НАН України, Український мовно-інформаційний фонд. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
- ↑ Тарелка // Російсько-український словник. А-Я: 160 тис. слів / І. О. Анніна, Г. Н. Горюшина, І. С. Гнатюк та ін.; за ред. В. В. Жайворонка; НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні. — Київ: Абрис, 2003. — С. 1183. — ISBN 966-531-121-2.
- ↑ Полумисок // Словник української мови : у 20 т. / НАН України, Український мовно-інформаційний фонд. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
- ↑ Таріль // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ а б ГОСТ Р 54868—2011 Посуда керамическая. Термины и определения
- ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 632 с.
- ↑ Блюсти // Толковый словарь живого великорусского языка / авт.-сост. В. И. Даль. — 2-е изд. — СПб. : Типография М. О. Вольфа, 1880—1882. (рос.)