Бобровський Анатолій Вікторович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бобровський Анатолій Вікторович
Народився 6 травня 1935(1935-05-06)
Лісники, Київський (Святошинський) район, Київська область, Українська СРР, СРСР
Помер 28 липня 2005(2005-07-28) (70 років)
Тернопіль, Україна
Національність українець
Діяльність кіноактор
Alma mater Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Нагороди та премії
Заслужений артист УРСР

Бобровський Анатолій Вікторович (6 травня 1935, с. Лісники, нині Києво-Святошинського району Київська область, УРСР — липень 2005, Тернопіль, Україна) — український режисер, актор. Заслужений артист УРСР (1967).

Життєпис[ред. | ред. код]

Закінчив Київський інститут театрального мистецтва (1957, викл. В. Неллі)).

Від 1957 — актор, від 1969 — актор і режисер Тернопільського обласного драматичного театру ім. Т. Шевченка (з перервою 1973—1974, коли працював у Хмельницькому обласному музично-драматичному театрі).

Викладач Теребовлянського культурно-освітнього училища (1963—1969), Тернопільського музичного училища (від 1994).

Чоловік Євдокії Бобровської.

Пішов з життя в липні 2005 року.

Режисерські роботи[ред. | ред. код]

Вистави:

  • «Кар'єра Артуро Уї» Б. Брехта (1975),
  • «Тарас Бульба» за М. Гоголем (1980, співреж.),
  • «Наталка Полтавка» І. Котляревського (1981),
  • «Мартин Боруля» І. Карпенка-Карого (1983, 2003), «Циганський барон» Й. Штрауса (1993) та ін.

Театральні ролі[ред. | ред. код]

  • Андронаті, Івоніка («У неділю рано зілля копала», «Земля» за О. Кобилянською),
  • Командор, Дядько Лев («Камінний господар», «Лісова пісня» Лесі Українки),
  • Генерал («Суєта» І. Карпенка-Карого),
  • Заброда («Незабутнє» за О. Довженком),
  • Іван Франко («Я бачив дивний сон» С. Новицької) та ін.;

Фільмографія[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Б. Мельничук. Бобровський Анатолій Вікторович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 147. — ISBN 966-528-197-6.
  • Театральна Тернопільщина. Бібліографічний покажчик // Уклад.: П. К. Медведик, В. Я. Миськів, Н. К. Іванко. — Тернопіль: Підручники і посібники, 2001

  • Бобровський А. «Роль, до якої я йшов усе життя» // Тернопіль вечірній. — 1993. — 3 лип.
  • Бобровський А. «Шлях до сина» О. Корнієнка: [Режисер про свою виставу] // Ровесник. — 1970. — 27 жовт.
  • Корнієнко О. З. Тернопільський театр імені Т. Г. Шевченка. — К.: Мистецтво, 1980. — стор. 30, 47, 61-62, 67, 69, 77-81: Про А. Бобровського.
  • Ляховський І. Анатолій Бобровський: Художник мусить творити // Вільне життя. — 1985. — 17 трав. — (Акторські силуети).
  • Ляховський І. Лінія найбільшого опору // Вільне життя. — 1983. — 17 квіт., портр. — (Акторські силуети).
  • Приходько Л. Мить, вимріяна з дитинства: Творч. портр. засл. артиста УРСР А. Бобровського // Вільне життя. — 1972. — 27 лют., портр.
  • Собуцька В. Камертон високої духовності // Свобода. — 1995. — 26 трав.
  • Хім'як В. Грані таланту // Ровесник. — 1985. — 12 трав.
  • Астаф'єв О. Монолог правди: ["Дикий Ангел" О. Коломійця] // Вільне життя. — 1979. — 6 лют.
  • Давидова І. Особливе право на віки: [Роздуми після вистави «Жарти жартами» Р. Коломійця] // Вільне життя. — 1986. — 27 трав.
  • Завалков С. «Кар'єра Артуро Уї» [Б. Брехта] // Вільне життя. — 1975. — 14 лют.
  • Завалков С. «Шлях до сина» [О. Корнієнка] // Вільне життя. — 1970. — 30 груд.
  • Завалков С. Щоб не було вдовиних сліз: ["Вдови" І. Рачади] // Вільне життя. — 1970. — 25 квіт.
  • Медведик П. «Під високими зорями» [М. Зарудного] // Вільне життя. — 1976. — 4 черв.
  • Паламар А. Совість роду свого: ["Дикий Ангел" О. Коломійця] // Вільне життя. — 1979. — 21 лют.
  • Садовська Г. «Доля людини». Виставу здано, що скаже глядач // Вільне життя. — 1976. — 19 листоп.
  • Чорномаз О., Сушкевич В. Наближення до істини: [Вистава «Наближення» Ю. Щербака, режисер А. Бобровський] // Вільне життя. — 1985. — 19 жовт., фото з вистави

Посилання[ред. | ред. код]