Боброїди
| село Боброїди | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Львівська область |
| Район/міськрада | Жовківський район |
| Рада | Бишківська сільська рада |
| Код КОАТУУ | 4622780802 |
| Основні дані | |
| Населення | 557 |
| Площа | 15,89 км² |
| Густота населення | 35,053 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 80334[1] |
| Телефонний код | +380 3252 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°09′43″ пн. ш. 23°51′30″ сх. д.H G O |
| Середня висота над рівнем моря |
221 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 80333, Львівська обл., Жовківський р-н, с.Бишків |
| Карта | |
  Боброїди | |
 Боброїди | |
| Мапа | |
| |
Бобро́їди — село у Жовківському районі Львівської області. Колишня назва — Кам'янка-Лісова.
Історія[ред. | ред. код]
До середини XIX ст. Боброїди входили до складу села Кам'янка-Волоська, яке було одним з найбільших в Галичині. Складаються з наступних присілків: Гораєць, Губки, Будзани, Лупії, Борові, Джуси, Скаби, Морози, Перетятки, Кам'янка, Хотії, Грицьки, Луцани, Демчини, Кулявці, Білецькі, Чуюки, Заболотнє, Следзі, Кудрики, Станьчуки, Лозові. Назви присілків, в основному, утворені від прізвищ людей, які їх населяли.
Жителі брали активну участь і в УПА.[2]
За радянської влади[ред. | ред. код]
В 1940—1941 рр. село мало окрему Боброїдську сільську раду, яка входила до Магерівського району, який існував у 1940–1941 рр. припинив своє функціонування на час нацистської окупації, його було відновлено у 1944 році, а у 1959 році територію було передано Рава-Руському району, а сільську раду приєднано до Бишківської сільської ради.
Церква[ред. | ред. код]
Парафія в Кам'янці-Лісовій(Боброїдах) заснована близько 1660 року. Місцева церква, дерев'яна з трьома куполами, будувалася від 1666 року по 1701 рік, а може й до 1721 року. Існує переказ, що стояла спочатку церква коло хат «Лозових», там де тепер стоїть хрест. В церкві знаходився портрет засновника, отця Василія Гавриловича Кудроби з 1668 року і оригінальна грамота заснування парафії на пергаменті, королем Міхайлом в 1671 році виставлена. Гарний іконостас пензля Демяна Раєвича з 1666 року, відновив разом з церквою Антоній Монастирський з Любичі в 1859 році.[3]
Пам'ятки[ред. | ред. код]
В селі є Церква Різдва Пресвятої Богородиці (19 століття).
Відомі уродженці[ред. | ред. код]
- Гоцій Василь — керівник Жовківського повітового проводу ОУН, Лицар Срібного хреста заслуги УПА.
- Тарас Стадницький — український актор, сценарист, учасник команд КВН «V.I.P.» «Хлопці з Інтернету», «Модель», «Перша сільська збірна», «Набла».
- Попович Ярослава Михайлівна (* 1977) — українська художниця, критикиня мистецтва.
Примітки[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- Велосипедний маршрут «Іван Гавришкевич — духовний Отець, науковець, краєзнавець».[недоступне посилання з лютого 2019]
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
