Богатирьов Анатолій Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Богатирьов Анатолій Васильович
Народився 13 (26) серпня 1913
Вітебськ, Російська імперія[1]
Помер 19 вересня 2003(2003-09-19) (90 років)
Мінськ, Білорусь
Поховання
Громадянство
(підданство)
Flag of Belarus (1995–2012).svg Білорусь
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Діяльність композитор, музичний педагог, співак
Alma mater Білоруська державна академія музики (1937)
Відомі учні Eduard Zaritskyd
Членство Спілка композиторів СРСР
Жанр опера
Партія КПРС
Нагороди
орден Леніна орден Жовтневої Революції орден Трудового Червоного Прапора орден Дружби народів орден «Знак Пошани» медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль Франциска Скорини
Сталінська премія

Народний артист Білоруської РСР[d]

Почесні громадяни Вітебська

Могила Анатолія Богатирьова

Богатирьов Анатолій Васильович — (*13 серпня 1913(19130813), Вітебськ — † 19 вересня 2003 Мінськ) — білоруський композитор, педагог і громадський діяч, заслужений діяч мистецтв Білорусі1944), народний артист БРСР1968). Член КПРС з 1954. Автор опер, симфонічних, камерно-інструментальних творів.

На слова Тараса Шевченка написав мішаний хор без супроводу «Сонце заходить» (1964), цикл романсів для голосу з фортепіано «Поставлю хату» (1961), «І широкую долину», «Огні горять», «Од села до села» (з поеми «Гайдамаки»), «Садок вишневий коло хати» — усі на українські тексти (1964). Написав мішаний хор без супроводу на слова Янки Купали «Пам'яті Шевченка» (1964). Державна премія СРСР 1941. Почесний громадянин Вітебська.[2]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Шевченківський словник : у 2 т. / Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1978.