Богатирьов Анатолій Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Богатирьов Анатолій Васильович
Народився 13 (26) серпня 1913
Вітебськ, Російська імперія[1]
Помер 19 вересня 2003(2003-09-19) (90 років)
Мінськ, Білорусь
Поховання
Громадянство
(підданство)
Flag of Belarus (1995–2012).svg Білорусь
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Діяльність композитор, музичний педагог
Alma mater Білоруська державна академія музики (1937)
Відомі учні Eduard Zaritsky[d]
Членство Спілка композиторів СРСР
Жанр опера
Партія КПРС
Нагороди
орден Леніна орден Жовтневої Революції орден Трудового Червоного Прапора орден Дружби народів орден «Знак Пошани» медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль Франциска Скорини
Сталінська премія

Народний артист Білоруської РСР[d]

Могила Анатолія Богатирьова

Богатирьов Анатолій Васильович — (*13 серпня 1913(19130813), Вітебськ — † 19 вересня 2003 Мінськ) — білоруський композитор, педагог і громадський діяч, заслужений діяч мистецтв Білорусі1944), народний артист БРСР1968). Член КПРС з 1954. Автор опер, симфонічних, камерно-інструментальних творів.

На слова Тараса Шевченка написав мішаний хор без супроводу «Сонце заходить» (1964), цикл романсів для голосу з фортепіано «Поставлю хату» (1961), «І широкую долину», «Огні горять», «Од села до села» (з поеми «Гайдамаки»), «Садок вишневий коло хати» — усі на українські тексти (1964). Написав мішаний хор без супроводу на слова Янки Купали «Пам'яті Шевченка» (1964). Державна премія СРСР 1941. Почесний громадянин Вітебська.[2]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Шевченківський словник: У двох томах / Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1978.