Богатир Захар Антонович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Богатир Захар Антонович
Богатир Захар Антонович
 
Народження: 13 вересня 1909(1909-09-13)
село Коломак Валківського повіту Харківської губернії, тепер смт. Харківської області
Смерть: 4 лютого 1993(1993-02-04) (83 роки)
місто Москва
Країна: Російська імперія, СРСР і Росія
Партія: КПРС
Нагороди:
орден Леніна орден Червоного Прапора орден Червоного Прапора орден Богдана Хмельницького 1 ступеня орден Богдана Хмельницького 2 ступеня орден Вітчизняної війни I ступеня медаль «Партизанові Вітчизняної війни» I ступеня медаль «Партизанові Вітчизняної війни» II ступеня медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «Сорок років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «Ветеран праці» медаль «За освоєння цілинних земель» Хрест Грюнвальда

Захар Антонович Богатир (13 вересня 1909(19090913), село Коломак Валківського повіту Харківської губернії, тепер смт. Харківської області — 4 лютого 1993, місто Москва) — український радянський державний діяч, голова Житомирського облвиконкому. Депутат Верховної Ради СРСР 3—4-го скликань.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 31 серпня (13 вересня) 1909 року у бідній селянській родині. У 1919 році закінчив церковноприходську сільську школу у селі Коломак Харківської губернії.

У жовтні 1923 — березні 1929 року — учень столяра, столяр деревообробних майстерень Киценка у селі Коломак на Харківщині. У березні — жовтні 1929 року — столяр лісопильного заводу Краснокутського району Харківщини.

У жовтні 1929 — лютому 1930 року — вантажник Амвросіївського цементного заводу на Донбасі.

У лютому 1930 — листопаді 1931 року — завідувач сільського клубу і бібліотеки у селі Коломак на Харківщині. У 1930 році вступив до комсомолу. З червня 1931 року — кандидат у члени ВКП(б).

У листопаді 1931 — листопаді 1933 року — в Червоній армії: курсант полкової школи 23-го артилерійського полка 32-ї стрілецької дивізії у Харкові. Член ВКП(б) з серпня 1932 року.

У листопаді 1933 — вересні 1934 року — студент комсомольський факультет Комуністичного университетету імені Артема у Харкові.

У вересні 1934 — липні 1936 року — заступник секретаря Велико-Писарівського районного комітету ВЛКСМ Харківської області.

У липні 1936 — липні 1937 року — 1-й секретар Зіньківського районного комітету ВЛКСМ Харківської (Полтавської) області.

У липні 1937 — січні 1940 року — заступник голови, голова виконавчого комітету Зіньківської районної ради депутатів трудящих Полтавської області.

У січні 1940 — червні 1941 року — голова виконавчого комітету Куликівської районної ради депутатів трудящих Львівської області.

У червні — вересні 1941 року — курсант навчального центру Політичного управління Південно-Західного фронту РСЧА, учасник сталінського диверсійного руху під час німецько-радянської війни. У вересні 1941 — 1942 року — комісар диверсійного партизанського загону імені 24-ї річниці РСЧА (під командуванням Олександр Сабурова). У жовтні 1942 — травні 1944 року — комісар Житомирського партизанського з'єднання (під командуванням генерала Олександра Сабурова), член бюро підпільного Житомирського обласного комітету КП(б)У.

У травні 1944 — жовтні 1946 року — заступник голови виконавчого комітету Київської обласної ради депутатів трудящих.

У жовтні 1946 — липні 1949 року — слухач Вищої партійної школи при ЦК ВКП(б) у Москві. У 1949 році заочно закінчив історичний факультет Київського державного університету імені Шевченка.

У серпні 1949 — 11 листопада 1955 року — голова виконавчого комітету Житомирської обласної ради депутатів трудящих.

22 серпня 1955 — лютий 1956 року — 2-й секретар Алма-Атинського обласного комітету КП Казахстану.

8 лютого 1956 — 18 березня 1957 року — голова виконавчого комітету Алма-Атинської обласної ради депутатів трудящих.

У 1957—1958 роках — слухач Курсів перших секретарів обкомів і голів облвиконкомів при ЦК КПРС.

У 1960—1961 роках — науковий консультант — старший науковий співробітник Інституту марксизму-ленінізму при ЦК КПРС. У 1961—1968 роках — старший науковий співробітник Інституту марксизму-ленінізму при ЦК КПРС.

З липня 1968 року — на пенсії у Москві.

Автор книги «Боротьба в тилу ворога» (2-е видання, перероблене і доповнене, Москва, 1969. — 470 с.)

Нагороди[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]