Богатир (сорт яблук)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Bogatyr.2008-01-17.jpg
Вид Яблуня домашня (Malus domestica)
Сорт Богатир

Commons-logo.svg Зображення у Вікісховищі

Богатирсорт яблуні домашньої (Malus domestica), отриманий схрещуванням сортів Антонівка звичайна і Ренет ландсбергський у Всеросійському НДІ генетики і селекції плодових рослин ім. В. В. Мічуріна.[1] Вважається, що сорт вивів С. Ф. Черненко.

Термін споживання — пізньозимовий, плоди зберігаються до квітня.[2] Зимостійкість середня. Стійкість листя до парші середня, плодів — вище середньої. Стабільна врожайність, висока (понад 90 кг з дерева у дорослому стані). В плодоношення вступає на 6-7 рік. Столовий.

Дерево високоросле. Крона округла або конічна, розлога, рідка. Плодоносить переважно на кільчатках.

Плоди досить великі (120-200 г), плоско-округлої форми із широкою основою, злегка скошені до чашечки. Плодоніжка коротка або середньої довжини, товста, міцно прикріплена. Основне забарвлення шкірки при зніманні зеленувато-жовте, при зберіганні жовтіє. На сонячній стороні іноді спостерігається слабкий карміновий загар. М'якоть біла, щільна, хрустка, слабосочна, дрібнозерниста, ароматна. Смак хороший, кисло-солодкий.

На державному випробуванні з 1948 року. Включений до реєстру у 1971 році по Північно-Західному, Центральному, Центрально-Чорноземному регіонам РФ.

Переваги сорту: хороший смак, висока стабільна врожайність.

Недоліки сорти: середня зимостійкість, недостатня стійкість до парші, низька швидкоплідність.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Яблуня Богатир: опис, фото, правила посадки та догляду. Процитовано 10 червня 2017. 
  2. Ольга ВЛАСОВА. Зберігання яблук. Агробізнес сьогодні. Процитовано 10 червня 2017. 

Посилання[ред. | ред. код]