Богатський Олексій Всеволодович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Богатський Олексій Всеволодович
Богатський Олексій Федорович.jpg
Народився 25 серпня 1929(1929-08-25)
Одеса
Помер 19 грудня 1983(1983-12-19) (54 роки)
Одеса
Громадянство УРСР
Alma mater Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Галузь наукових інтересів Органічна хімія
Посада Ректор Одеського державного університету ім. І. І. Мечникова (з 1970 до 1975)
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор хімічних наук; академік Академії наук
Член Національна академія наук України
Нагороди Державна премія СРСР Орден Трудового Червоного Прапора Орден Трудового Червоного Прапора Орден Трудового Червоного Прапора Заслужений діяч науки і техніки України Державна премія України в галузі науки і техніки

Богатський Олексій Всеволодович (25 серпня 1929, Одеса — 19 грудня 1983, Одеса) — хімік‑органік; ректор Одеського державного університету (сьогодні — Одеський національний університет імені І. І. Мечникова) (1970—1975), керівник лабораторії та дослідного заводу Інституту загальної та неорганічної хімії АН УРСР в Одесі, голова Південного наукового центру АН УРСР (1975), академік Академії наук УРСР (з 1976), директор Фізико-хімічного інституту АН УРСР (1977); кандидат хімічних наук, доцент, доктор хімічних наук, професор;  Державна премія СРСР (1980).

Біографія[ред.ред. код]

Народився 25 серпня 1929 р. в родині професора Одеського державного університету В. Д. Богатского. Батько і мати — хіміки.  Середню освіту одержав в одеській школі № 57 (1936—1946), за винятком часів Великої Вітчизняної війни, коли з батьками та колективом університету перебував в евакуації. 

З 1946 до 1951 рр. навчається на хімічному факультеті ОНУ за спеціальністю органічна хімія.

В університеті О. В. Богатський викладає з 1951 по 1983 р., тобто все життя. У ці часові рамки вміщається його неосяжна наукова і громадська діяльність, реалізується організаторський талант.

З 1951 по 1954 рр. О. В. Богатський — аспірант кафедри органічної хімії ОДУ.

1954 р. — захист дисертації на тему «Синтез и свойства стереоизомерных кротоновых кислот и их эфиров» для здобуття наукового ступеня кандидата хімічних наук.

1954—1957 рр. працює в ОДУ асистентом.

1955 р. ВАК СРСР присуджує йому науковий ступінь кандидата хімічних наук.

1957—1958 рр. — старший викладач, доцент (1958—1969).

У 1962 р. йому присуджено вчене звання доцента.

1962—1970 рр. займає посаду декана хімічного факультету.

1967 р. — захист дисертації на здобуття наукового ступеня доктора хімічних наук на тему «Синтез некоторых алкоксисоединений на основе алкоксиалкилзамещённых малоновых и ацетоуксусных эфиров, ацетилацетонов и 1,3-диолов и изучение их стереохимии, свойств и превращений».

1968 р. — науковий ступінь доктора хімічних наук і вчене звання професора.

1968—1970 рр. — проректор з навчальної роботи.

1970—1975 рр. — ректор ОДУ.

За роки його ректорства постійно підвищувався рівень університетської науки та навчально-виховної роботи факультетів і кафедр, налагоджувались зв'язки з виробництвом, покращувалось матеріально-технічне забезпечення університету. Зріс авторитет ОДУ як значного, сучасного наукового і навчального закладу. З 1971 р. за ініціативою О. В.  Богатського виходило перше в СРСР спеціалізоване видання «Вопросы стереохимии»

У 1976 р. обрано дійсним членом Академії наук УРСР.

1975—1977 рр.він керує лабораторіями Інституту загальної і неорганічної хімії АН УРСР.

1977 р. — директор Фізико-хімічного інституту АН УРСР.

Був нагороджений трьома орденами Трудового Червоного Прапора (1971, 1976, 1981), медаллю ім. С. І. Вавілова; лауреат премії ім. Л. В. Пісаржевського АН УССР, лауреат Державної премії СРСР (1980), лауреат Державної премії України (1991, посмертно); заслужений діяч науки УССР (1979)

Помер О. В. Богатський в Одесі 19 грудня 1983 р.

У 1984 р. його ім'я присвоєно Фізико-хімічному інституту АН УРСР.

Наукові дослідження[ред.ред. код]

Наукова діяльність О. В. Богатського була присвячена динамічної стереохімії, конформаційному аналізу гетероциклів, хімії фізіологічно активних речовин, хімії макроциклов. В 1960—1968 рр. науковець вивчав конфігурації і конформації гетероциклічних систем типу оксетанов, 2,3-діоксанів, 1,3-дітіанов, 1, 3, 2-діоксафосфорінанов. Відкрив каталітичну реакцію конденсації 1,3-гликолей з карбонільними сполуками і ефірами мінеральних кислот, що приводить до великого набору різноманітних гетероциклів. Розробив методи синтезу і вивчив структуру і комплексоутворюючі властивості макроциклічних поліефірів (краун ефіри) і поліциклічних амінополіефіров (криптандів). Спільно з співробітниками отримав (1974) і впровадив (з 1978) в виробництво перший оригінальний вітчизняний транквілізатор — феназепам.

Праці[ред.ред. код]

  • Алкоксисоединения XVIII. Конфигурация и конформации некоторых  2,5-диалкид-5-алкоксиэтил-1,3-диоксанов / А. В. Богатский, Ю. Ю. Самитов, Н. Л. Гарковик // Журнал органической химии. — 1966. — Т. 2, вып. 8. — С. 1335—1345.
  • Стан і перспективи розвитку наукових досліджень у галузі хімії психотропних препаратів / О. В. Богатський // Вісник Академії наук УРСР. ­–1973. — № 2. — С. 12-21.
  • Нові проблеми сучасної стереохімії / О. В. Богатський // Вісник Академії наук УРСР. — 1974. — № 12. — С. 16-28.
  • Транквилизаторы. 1,4-Бенздиазепины и родственные структуры / А. В. Богатский, С. А. Андронати, Н. Я. Головенко. — Киев: Наук. думка, 1980. — 278 с.
  • Progress in chemistry of synthetic macrocyclic complexones and their analogues / Proc. Indian Natn. Sci. Acad., A. — 1982. — Vol. 48, № 1. — P. 65-83.

Джерела[ред.ред. код]

  • В. А. Волков. Химики., Киев: «Наукова думка», 1984 (рос.)
  • Експерт

Посилання[ред.ред. код]

Науковці України Це незавершена стаття про українського науковця.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.