Богданович Анатолій Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Богданович Анатолій Васильович
біл. Анатоль Васілевіч Багдановіч
Народився 28 серпня 1888(1888-08-28)
Lunačarskajed, Drissa Countyd, Вітебська губернія, Російська імперія
Помер 2 серпня 1969(1969-08-02) (80 років)
Херсон, Українська РСР, СРСР
Діяльність науковець
Alma mater Варшавський університет
Заклад Білоруський державний університет
Інститут білоруської культури
Брати, сестри Hienadz Bahdanovichd
Богданович В'ячеслав Васильович

Богдано́вич Анатолій Васильович 16(28) серпня. 1888, м. Слобода-Дисна Полоцького округу, нині с. Луначарське Вітебської області, Білорусь2 серпня 1969, Херсон) — мовознавець, славіст, педагог.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в сім’ї священика. Закінчив Вітебську духовну семінарію (1909), історико-філологічний факультет Варшавського університету (1913). У 1947 захистив кандидатську дисертацію “Безличные предложения в современном русском языке”. 1913—1914 — викладав у чоловічій гімназії м. Режиця Вітебської губернії (нині м. Резекне, Латвія), 1914—1918 — служив у російській армії, 1918—1926 — викладав у гімназіях, школах і технікумах м. Вітебськ. Від 1926 — доцент кафедри білоруської мови Білоруського університету (Мінськ), секретар Орфографічної комісії, а потім Комісії білоруської літературної мови в Інституті білоруської культури (Інбелькульт), викладав у Білоруському вищому педагогічному інституті (згодом Мінський педагогічний інститут), Комуністичному університеті Білорусі; викладав філологічні дисципліни в Астраханському (1934—1935), Магнітогорському (1935—1937) педагогічних інститутах. 1937—1952 — у Краснодарському педагогічному інституті: від 1947доцент, 1950—1951 — виконувач обов’язків завідувача кафедри російської мови. Від 1952 — завідувач кафедри російської мови Херсонського педагогічного інституту. Богданович — автор низки навчальних, методичних і теоретичних робіт з білоруського мовознавства. Досліджував історію розвитку білоруської мови, фонетику, морфологію, синтаксис і правопис білоруської літературної мови. Низка питань, які порушував Богданович, актуальні й для сучасної славістики. Від кінця 30-х рр. досліджував переважно російську мову. Богданович ставив питання про необхідність уточнення поняття “речення”. Доводив історичну основу особових займенників трьох східнослов’янських народів, обґрунтував твердження, що утворення особових займенників 1-ї і 2-ї особи в усіх східнослов’янських мовах — спільний процес далекої історичної доби, чим і пояснюються незначні діалектні відмінності між ними в наш час.

Праці[ред. | ред. код]

  • Беларуская мова: Падручнік для тэхнікумаў і самаадукацыі. Мінск, 1927;
  • Общая историческая основа личных местоимений в родственных русском, украинском и белорусском языках // Наук. зап. Херсон. пед. ін-ту. 1955. Вип. 5;
  • Об улучшении преподавания языка в школе. Х., 1956;
  • Предложение как основная синтаксическая единица // Ежегодник науч. работ. 1960. Гуманитар. науки. Херсон. пед. ин-т. 1961.

Література[ред. | ред. код]

  • Германович І. К. Анатоль Васільевіч Багдановіч // Весн. Беларускага дзяржаўнага універсітэта імя У. І. Леніна. Сер. 4. Філалогія, журналістыка, педагогіка, псіхалогія. 1973. № 3.
  • М. Г. Железняк Енциклопедія сучасної України. — Т. 3. — Київ, 2004., стор. 133