Богданов Олександр Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Богданов Олександр Олександрович
A A Bogdanov.jpg
Народився 10 (22) серпня 1873[1]
Сокулка, Ґміна Сокулка, Сокульський повіт, Підляське воєводство, Польща[1]
Помер 7 квітня 1928(1928-04-07)[2][3] (54 роки)
Москва, Московська губернія, РРФСР, СРСР[2]
Громадянство (підданство) Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Діяльність філософ[1], економіст[d][1], лікар, письменник[1], поет, соціолог[d], журналіст і письменник-фантаст[d]
Alma mater Московський державний університет імені Ломоносова і Q30889518?
Партія Більшовики
CMNS: Медіафайли на Вікісховищі

Олександр Олександрович Богданов (справжнє прізвище — Малиновський; інші псевдоніми — Вернер, Максимов, Рядовий) (10 (22) серпня 1873, Сокулка, Гродненська губернія — 7 квітня 1928, Москва) — філософ-марксист, економіст, політичний діяч-більшовик; лікар, вчений експериментатор-натураліст.

Біографія[ред.ред. код]

Закінчив медичний факультет Харківського університету (1899). Член РСДРП у 18961909 роках, більшовик, з 1905 року. Член ЦК РСДРП. Очолював групу «Вперед», був організатором партійних шкіл РСДРП в Болоньї і на Капрі. Активно розробляв теоретико-філософські питання марксизму та соціалізму. Дискутував із своїм товаришем та опонентом Леніним. Саме критиці в основному поглядів О. Богданова (під виглядом «критики Махізму») присвячений полемічно-критичний твір В. Леніна «Матеріалізм і емпіріокритицизм», що досі серед комуністів-ленінців вважається його головною «філософською» працею.

Після привласнення В. Леніним спільної партійної каси РСДРП (більшовиків і меншовиків) в 1911 р., порвав з ним усякі дружні стосунки, поступово відійшов від політичної діяльності і зосередився на науці.

З 1918 року — ідеолог Пролеткульту.

Запропонував ідею створення нової науки про загальну теорію Організацію — тектології, передбачивши в ній основі положенння кібернетики.

З 1926 року — організатор та директор першого у світі Інституту переливання крові. Займався проблемами омоложення організму людини та продовження життя методом переливання крові. Загинув під час проведення на собі досліду, переливши собі кров зараженого пацієнта.

Праці[ред.ред. код]

  • Богданов А. А. Основные элементы исторического взгляда на природу. Санкт-Петербург, 1898
  • Богданов А. А. Познание с исторической точки зрения. Санкт-Петербург, 1901
  • Богданов А. А. Из психологии общества. Статьи 1901—1904 годов Санкт-Петербург, 1904
  • Богданов А. А. Новый мир. Санкт-Петербург, 1905
  • Богданов А. А. Эмпириомонизм. Статьи по философии кн. I—III, Москва, 1905—1906
  • Богданов А. А. Краткий курс экономической науки. изд. 7-е, Москва, 1906
  • Богданов А. А., Степанов И. Курс политической экономии. Москва, Т. 1—2, 1910—1919
  • Богданов А. А. Падение великого фетишизма. Москва, 1910
  • Богданов А. А. Культурные задачи нашего времени. Москва, 1911
  • Богданов А. А. Философия живого опыта: Популярные очерки: Материализм, эмпириокритицизм, диалектический материализм, эмпириомонизм, наука будущего. Санкт-Петербург 1912
  • Богданов А. А. Введение в политическую экономию. 1914
  • Богданов А. А. Искусство и рабочий класс, 1918
  • Богданов А. А. Тектология — Всеобщая организационная наука. Берлин—Санкт-Петербург 1922, 2-е изд. В 2-х книгах. М.: «Экономика», 1989.
  • Богданов А. А. О пролетарской культуре. 1904—1924 Москва-Ленинград 344 с. 1924
  • Богданов А. А. Вопросы социализма: Работы разных лет. — М.: «Политиздат», 1990.2-е изд.
  • Богданов А. А. Очерки организационной науки

Художні твори[ред.ред. код]

  • Богданов А. А. Красная звезда Санкт-Петербург 1908, 1919 (роман)
  • Богданов А. А. Инженер Мэнни Москва, 1912

Переклади українською[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Гловели Г. Д. Богданов — учёный и утопист.
  • Русский позитивизм. В. В. Лесевич, П. С. Юшкевич, А. А. Богданов. Составитель, автор предисловия, обзорной статьи и указателей С.С, Гусев. Спб., 1995.-362 с.
  • Савченко А. В. Методологическое значение тектологии А. А. Богданова.
  • Синицына Е. В. Тектологии А. А. Богданова и современные методы анализа сложных систем.
  • Жукоцкий В. Д. «Эмпириомонистический» марксизм А. А. Богданова: проблема идеологии // Вестник Московского университета. Серия 7. Философия. — № 1. — 2004. — С. 38-53.
  • Biggart J. Bogdanov and His Work: a guide to the published and unpublished works of Alexander A. Bogdanov (Malinovsky) 1873—1928.- USA: Ashgate, 1998.- 495 p.- ISBN 1 85972 623 2; 978-1859726235.
  • Dudley P. Bogdanov's Tektology (1st Engl. transl.). — Centre for Systems Studies, Univ. of Hull UK, 1996.
  • Dudley P. Pustylnik S. N. Reading the Tektology, 1995.
  • Pustylnik S. N. Biological Ideas of B.'s Tektology presented at the Int'l Conf.: Origins of Organization Theory in Russia & the SU. — Univ. of East Anglia (Norwich), 1995.
  • M. E. Soboleva. A. Bogdanov und der philosophische Diskurs in Russland zu Beginn des 20. Jahrhunderts. Zur Geschichte des russischen Positivismus. Georg Olms Verlag. Hildesheim. 2007. 278 S.
  • Абашник В. А. Философские влияния Ф. А. Зеленогорского на Александра Богданова (Малиновского, 1873—1928) // Філософія спілкування: філософія, психологія, соціальна комунікація / Науково-практичний журнал. — Харків: ХНТУСГ ім. П. Василенка, 2016. — № 9. — C. 156—159.

Посилання[ред.ред. код]

Твори Богданова[ред.ред. код]

Про нього[ред.ред. код]


СРСР Це незавершена стаття про особу Радянського Союзу.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.