Богданов Федір Родіонович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Богданов Федір Родіонович
Народився 15 (28) жовтня 1900
Чернігівська губернія, Російська імперія
Помер 27 березня 1973(1973-03-27) (72 роки)
Київ, СРСР
Поховання Байкове кладовище
Громадянство
(підданство)
СРСР
Alma mater Московський державний університет імені Ломоносова
Науковий ступінь доктор медичних наук[d]
Нагороди
Орден Леніна Орден Червоної Зірки Орден Трудового Червоного Прапора Заслужений діяч науки РРФСР

Фе́дір Родіо́нович Богда́нов (*3 жовтня 1900, Еліонка — †27 березня 1973, Київ) — український радянський ортопед-травматолог, член-кореспондент АМН СРСР (з 1952).

Член КПРС з 1944.

Народився в с. Еліонка Новозибківського повіту Чернігівської губернії в селянській родині. Закінчив медичний факультет Московського університету (1925). В 1937 р. захистив докорську дисертацію «Внутрішньосуглобові пошкодження». Учень проф. К. Ф. Вегнера, В. Д. Чакліна. Автор більше 250 наукових праць, в тому числі 7 монографій. Науковий напрямок — проблеми металоостиосинтезу, кісткової пластики, лікування пошкоджень і захворювань стопи, диспластичних і дегенеративно-дистрофічних захворювань суглобів, ампутації та протезування. Під його керівництвом виконані 77 кандидатських і 30 докторських дисертацій. Серед його учнів — проф. І. Т.Скляренко, В. М. Левенець, Г. І. Герцен, В. А. Попов та інші. Учасник німецько-радянської війни, головний хірург Уральського військового округу (1941—1948).

Могила Федора Богданова на Байковому цвинтарі

З 1958 — науковий керівник Українського науково-дослідного інституту ортопедії і травматології у Києві й завідуючий кафедрою Київського інституту вдосконалення лікарів. Праці Богданова присвячені багатьом питанням хірургії, травматології та ортопедії, зокрема захворюванням суглобів і лікуванню переломів довгих трубчастих кісток за допомогою внутрішньокісткової фіксації сталевим стрижнем.

Нагорожджений орденами Леніна, Червоної Зірки, Трудового Червоного Прапора.

Джерела[ред.ред. код]