Богданов Федір Родіонович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Богданов Федір Родіонович
Народився 15 (28) жовтня 1900
Чернігівська губернія, Російська імперія
Помер 27 березня 1973(1973-03-27) (72 роки)
Київ, СРСР
Поховання Байкове кладовище
Країна  СРСР
Діяльність хірург
Alma mater Медичний факультет Московського університетуd
Науковий ступінь доктор медичних наук
Партія КПРС
Нагороди
орден Леніна орден Трудового Червоного Прапора орден Червоної Зірки
Заслужений діяч науки РРФСР

Фе́дір Родіо́нович Богда́нов (3 жовтня 1900, Еліонка — 27 березня 1973, Київ) — український радянський ортопед-травматолог, член-кореспондент АМН СРСР (з 1952).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в с. Еліонка Новозибківського повіту Чернігівської губернії в селянській родині. Закінчив медичний факультет Московського університету (1925).

В 1937 р. захистив докторську дисертацію «Внутрішньосуглобові пошкодження». Учень проф. К. Ф. Вегнера, В. Д. Чакліна.

Автор більше 250 наукових праць, в тому числі 7 монографій. Науковий напрямок — проблеми металоостиосинтезу, кісткової пластики, лікування пошкоджень і захворювань стопи, диспластичних і дегенеративно-дистрофічних захворювань суглобів, ампутації та протезування.

Під його керівництвом виконані 77 кандидатських і 30 докторських дисертацій. Серед його учнів — проф. І. Т. Скляренко, В. М. Левенець, Г. І. Герцен, В. А. Попов та інші.

Могила Федора Богданова на Байковому цвинтарі

Учасник німецько-радянської війни, головний хірург Уральського військового округу (1941—1948). Член КПРС з 1944.

З 1958 — науковий керівник Українського науково-дослідного інституту ортопедії і травматології у Києві й завідувач кафедри Київського інституту вдосконалення лікарів. Праці Богданова присвячені багатьом питанням хірургії, травматології та ортопедії, зокрема захворюванням суглобів і лікуванню переломів довгих трубчастих кісток за допомогою внутрішньокісткової фіксації сталевим стрижнем.

Нагороджений орденами Леніна, Червоної Зірки, Трудового Червоного Прапора.

Помер 27 березня 1973 року. Похований на Байковому кладовищі.

Джерела[ред. | ред. код]