Богданці (Північна Македонія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Місто Богданці
(мак. Богданци)
Wappen von Bogdanci.png Flag of Bogdanci Municipality, North Macedonia.svg
Герб Прапор
Основні дані
Країна Північна Македонія Північна Македонія
Регіон Південно-Східний регіон
Община Богданці
Населення 6011 особи (перепис 2002 року)

Богданці (мак. Богданци) — місто в Північній Македонії, центр однойменної громади Богданці.

Історія[ред. | ред. код]

Грецька школа існувала тут з 1800 року. Населення брало участь у всегрецькому повстанні 1821 проти оттоманів і було представлено в комітеті північних македонян і в часовому Директораті Греції 1822 одним представником.

У XIX столітті це був значною мірою болгарське або болгаромовне містечко. У 1873 році в «Етнографії вілаетов Адріанополь, Монастир і Салоніки» виданої в 1878 році в Константинополі згадується про 2145 болгар і про 165 мусульман живуть в містечку. Після Російсько-турецької війни 18771878, болгарська школа була закрита грецькому митрополитом в Струміце. За даними болгарського етнографа Васіла Кинчова наприкінці ХІХ століття чисельність населення становила 3560 осіб — 2540 болгари, 900 турки і 120 цигани. На початку 20 століття християнське населення Богданці досить змішані з точки зору релігійної приналежності. За даними секретаря Болгарського екзархату в 1905 році в Богданцев проживали 1400 болгар-екзархистів, 1480 болгар патріархістів-грекоманів, 160 болгар патріархістів-сербоманів, 144 болгар уніатів. Існувала болгарська, грецька і сербська школа.

Група болгар грекоманів, званих ідеологами грецької національної пропаганди «болгаромовними греками» вважалися прихильниками грецької національної ідеї. У ході боротьби за Македонію місто і область стали ареною конфронтації греків і болгар. З міста родом відомий македономах, тобто борець за возз'єднання Македонії з Грецією, Георгіос Вогданціотіс (Караїскакіс), а також і болгарські революціонери Дельо Калачов і Петро Каркалашев.

У Балканської війни, 78 чоловік із міста стали добровольцями в Македонії — одрінськой ополченні Болгарської армії.

Після закінчення Балканських воєн в 1913 року, коли кордон між Сербією і Грецією пройшов південніше міста, незважаючи на запити грецького населення до прем'єр-міністра Греції Елефтеріос Венізелос включити місто до складу Греції, місто залишилося на сербській стороні. Після цього більшість греків воліли переселиться до Греції — в довколишній Килкис і Салоніки.

Населення[ред. | ред. код]

За переписом 2002 року, у місті проживали 6011 жителів.

Особистості[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]