Перейти до вмісту

Богданівка (Бердичівський район)

Координати: 49°54′34″ пн. ш. 28°18′44″ сх. д. / 49.90944° пн. ш. 28.31222° сх. д. / 49.90944; 28.31222
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Богданівка
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район Бердичівський район
Тер. громада Райгородоцька сільська громада
Код КАТОТТГ UA18020110050063684 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основні дані
Засноване 1755
Населення 32 (2001)
Площа 0,11 км²
Густота населення 290,91 осіб/км²
Поштовий індекс 13359[1]
Географічні дані
Географічні координати 49°54′34″ пн. ш. 28°18′44″ сх. д. / 49.90944° пн. ш. 28.31222° сх. д. / 49.90944; 28.31222
Середня висота
над рівнем моря
297 м
Місцева влада
Адреса ради вул. Соборна, 11, с. Райгородок, Бердичівський р-н, Житомирська обл., 13362
Карта
Богданівка. Карта розташування: Україна
Богданівка
Богданівка
Богданівка. Карта розташування: Житомирська область
Богданівка
Богданівка
Мапа
Мапа

Богдані́вка (раніше також Богданів) — село в Україні, у Райгородоцькій сільській територіальній громаді Бердичівського району Житомирської області. Кількість населення становить 32 особи (2001).

Населення

[ред. | ред. код]

У 1906 році налічувалося 5 жителів та 1 двір[2].

Відповідно до перепису населення СРСР, на 17 грудня 1926 року чисельність населення становила 10 осіб, з них за статтю: чоловіків — 6, жінок — 4; етнічний склад: українців — 4, поляків — 6. Кількість домогосподарств — 3, всі — несільського типу[3].

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 27 осіб, з яких 16 чоловіків та 11 жінок.[4]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 32 особи.[5]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[6]

Мова Відсоток
українська 93,75 %
російська 6,25 %

Історія

[ред. | ред. код]

Час заснування — невідомий[3]. У 1906 році — рос. Богданов, хутір Янушпільської волості (4-го стану) Житомирського повіту Волинської губернії. Відстань до повітового та губернського центру, м. Житомир, становила 52 версти, до центру волості, містечка Янушпіль — 10 верст. Найближче поштово-телеграфне відділення розташовувалося в Янушполі[2].

Станом на 17 грудня 1926 року — Богданів, хутір в складі Червонецької польської національної сільської ради Янушпільського району Бердичівської округи[7]. Відстань до центру сільської ради, х. Червоне — 4 версти, до районного центру, міст. Янушпіль — 10 верст, окружного центру в Бердичеві — 17 верст, до залізничної станції Демчин — 8 верст[3].

Червонецьку сільську раду ліквідовано, очевидно, до 1939 року, і, на 1 жовтня 1941 року, хутір числиться в складі Лісово-Слобідської сільської управи Янушпільського району[7], на 1 вересня 1946 року — Богданів, хутір Лісово-Слобідської сільської ради Янушпільського району Житомирської області. 28 листопада 1957 року, складі сільської ради, увійшов до Чуднівського району, 20 березня 1959 року — до складу Бердичівського району Житомирської області. 8 червня 1960 року населений пункт підпорядковано відновленій Озадівській сільській раді Бердичівського району[8]. На 1 січня 1972 року — село Богданівка[9].

У 2020 році територію та населені пункти Озадівської сільської ради, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 711-р від 12 червня 2020 року «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області», включено до складу Райгородоцької сільської територіальної громади Бердичівського району Житомирської області[10].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Поштові індекси та відділення поштового зв’язку України. Архів оригіналу за 18 листопада 2019. Процитовано 22 лютого 2020. [Архівовано 2019-11-18 у Wayback Machine.]
  2. а б Список населених місць Волинської губернії. Житомир:Волинська губернська типографія.1906 (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . с. 3. Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 7 травня 2022.
  3. а б в Список населених пунктів Бердичівської округи (Попередні дані Всесоюзного перепису населення 17-XII 1926 р.) (PDF). Інститут історії України НАН України. Бердичів. 1927 р. с. 134-135. Архів оригіналу (PDF) за 21 листопада 2021. Процитовано 7 травня 2022.
  4. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
  5. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
  6. Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
  7. а б Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. Інститут історії України НАН України (українська) . Упор. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. Житомир, видавництво «Волинь». 2007. с. 184, 205. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 7 травня 2022.
  8. Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ на 1 вересня 1946 року. Інтернет-архів. 1947. с. 190. Процитовано 7 травня 2022.
  9. Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ на 1 січня 1972 року (PDF). Інститут історії України НАН України. 1973. с. 132. Архів оригіналу (PDF) за 20 жовтня 2021. Процитовано 7 травня 2022.
  10. Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області. https://zakon.rada.gov.ua/. Архів оригіналу за 9 січня 2021. Процитовано 2 жовтня 2021.

Посилання

[ред. | ред. код]