Перейти до вмісту

Богданівка (Кальміуський район)

Координати: 47°29′7″ пн. ш. 38°2′47″ сх. д. / 47.48528° пн. ш. 38.04639° сх. д. / 47.48528; 38.04639
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Богданівка
Країна Україна Україна
Область Донецька область
Район Кальміуський район
Тер. громада Бойківська селищна громада
Код КАТОТТГ UA14100010040022246 Редагувати інформацію у Вікіданих
Облікова картка Богданівка 
Основні дані
Засноване 1915 (111 років)
Населення 580
Поштовий індекс 87181
Телефонний код +380 6279
Географічні дані
Географічні координати 47°29′7″ пн. ш. 38°2′47″ сх. д. / 47.48528° пн. ш. 38.04639° сх. д. / 47.48528; 38.04639
Середня висота
над рівнем моря
123 м
Водойми балка Велика Кам'янка
Відстань до
обласного центру
75,2 км
Відстань до
районного центру
10,2 км
Найближча залізнична станція Каракуба
Відстань до
залізничної станції
27,4 км
Місцева влада
Адреса ради 87130, Донецька обл., Бойківський р-н, с. Мічуріне, вул. Шевченка, 62а
Сільський голова Фтіц Віталій Григорович
Карта
Богданівка. Карта розташування: Україна
Богданівка
Богданівка
Богданівка. Карта розташування: Донецька область
Богданівка
Богданівка
Мапа
Мапа

Богдані́вка (Даутріх, Костянтинівський, Даудріх, Даудріхсфельд, Марксфельд) — село в Україні, у Бойківській громаді Кальміуського району Донецької області. Населення становить 580 осіб.

Загальні відомості

[ред. | ред. код]

Відстань до центру громади становить близько 10 км і проходить автошляхом Т 0508. Землі села межують із територією с. Сонцеве Старобешівського району Донецької області.

Перебуває на території, яка тимчасово окупована російськими терористичними військами.

Історія

[ред. | ред. код]

Лютеранський хутір, заснований під назвою Даутріх (Костянтинівський; також Даудріх/Daudrich, Даудріхсфельд/Daudrichsfeld, Марксфельд/Marxfeld), до 1917 — область Війська Донського, Таганрозька округа, Олександрівська волость; у радянські часи — Сталінська область, Тельманівський (Остгаймський) німецький/Старо-Каранський район. Лютеранський прихід Розенфельд. Землі 600 десятин (1915; 6 подвір'їв). Цегельний завод К—з «Наш труд». Мешканців: 44 (1915), 30 (1918), 84 (1924).

7 (20) листопада 1917 року, відповідно до Третього Універсалу Української Центральної Ради, увійшло до складу Української Народної Республіки[1].

4 липня 2016-го українські сили відбили атаку групи з восьми терористів неподалік від Богданівки[2].

Населення

[ред. | ред. код]
Рік Кількість мешканців
1915 44
1918 30
1924 84

[3]

За даними перепису 2001 року населення села становило 580 осіб, із них 74,14 % зазначили рідною мову українську, 25,52 % — російську, 0,17 % — білоруську та грецьку мови[4].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. (III) УНІВЕРСАЛ УКРАЇНСЬКОЇ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ. static.rada.gov.ua. Процитовано 16 липня 2025.
  2. Українські військові відбили атаку ДРГ. Архів оригіналу за 6 серпня 2016. Процитовано 5 серпня 2016.
  3. Немцы России. Населенные пункты и места поселения: энциклопедический словарь (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 30 листопада 2016. Процитовано 14 травня 2016.
  4. Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 28 серпня 2016. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]

Посилання

[ред. | ред. код]