Богогласник

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Богогла́сник — збірка українських релігійних пісень — духовних кантів і псалмів, поширена наприкінці XVIII — на початку XIX століття в південно-західній Україні і вперше надрукована греко-католицькими редакторами в друкарні Почаївського монастиря 1790 року (брав участь о. Добриловський Юліян[1]). Передруковувався у 1805 й 1825 роках, зі змінами у Львові — у 1850 й 1886 роках. Богогласник складався з трьох частин і містив 248 віршів з нотами, присвячених звеличенню Ісуса Христа, Богородиці, святих та ін.

Коляди, які увійшли у Богогласник[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Никола Андрусяк. Минуле Бучаччини / Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто: НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — 944  с. — (іл)..— С . 49.

Джерело[ред.ред. код]