Богомазов Олександр Костянтинович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Богомазов Олександр Костянтинович
Bogomazov Avtoportret 1911.JPG
Автопортрет 1911 року
Дата народження 27 березня (7 квітня) 1880(1880-04-07)
Місце народження Ямпіль, Сумська область
Дата смерті 3 червня 1930(1930-06-03) (50 років)
Місце смерті Київ
Національність українець
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія, Flag of the Ukranian State.svg УНР, СРСР СРСР
Жанр станковий живопис, графіка
Навчання Київське художнє училище
Напрямок кубофутуризм, спектралізм

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Олекса́ндр Костянти́нович Богома́зов (*27 березня (7 квітня) 1880(18800407), Ямпіль Харківської губернії, нині смт Сумської області — †3 червня 1930, Київ) — український графік, живописець, педагог, теоретик мистецтва.

Був чільним представником українського й світового авангарду. 1914 року написав трактат «Живопис та Елементи» у якому розглянув взаємодію Об'єкта, Митця, Картини та Глядача, а також теоретично обґрунтував пошуки художнього авангарду.

Пройшов у своїй творчості декілька творчих періодів. Найвідоміші — кубофутуризм (19131917) та спектралізм (19201930).

Практично одразу після смерті ім'я та творчий доробок О.Богомазова було викреслено з історії радянської епохи. Лише у середині 1960-х під час «відлиги» його ім'я та творчість були перевідкриті групою молодих київських мистецтвознавців (Дмитро Горбачов, Леонід Череватенко та інші).

Біографія[ред.ред. код]

Олександр Богомазов, 1898 рік

Народився в сім'ї бухгалтера. Рано залишився без матері, яка покинула чоловіка й одружилася вдруге — із зальотним офіцером.

Навчався в гімназії, потім, за наполяганням батька, nbsp;— у Херсонському земському сільськогосподарському училищі. Заохочуваний рідним дядьком, ходив із ним на етюди. Готувався вступати до Петербурзької академії мистецтв, але наважився 1902 року записатися до Київського художнього училища. Навчався в Олександра Мурашка та Івана Селезньова, відвідував приватні студії в Москві.

Жив і працював у Києві.

Із дружиною Вандою та донькою Ярославою, 1924 рік

1913 — одружився із київською художницею Вандою Монастирською, яка була музою і життя і творчості митця. Саме їй присвятив він свій, написаний у Боярці, новаторський трактат «Живопис та елементи» (1913—1914).

1914 — разом з Олександрою Екстер організував у Києві мистецьке об'єднання «Кільце».

1919 — співробітник Всеукраїнського відділу мистецтва Народного комісаріату освіти УРСР, керував оформленням революційних свят у Києві.

1922—1930 — професор Київського художнього інституту (нині Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури). Серед учнів Петро Сабадиш.

Похований в Києві на Лук'янівському цвинтарі (ділянка № 15, ряд 6, місце 2).

Творчість[ред.ред. код]

«Космос», 1910-ті. Колекція І.Диченка
Трамвай. 1914 рік
Пилярі. 1927 р.
Меморіальна дошка на будинку біля Художнього інституту у Києві, де жив Олександр Богомазов

Був одним із чільних представників світового авангарду. Увійшов до історії українського мистецтва як один із фундаторів національного кубофутуризму.

1918 року брав участь у виготовленні ескізів українських грошових знаків.

Автор теорії «якісних ритмів».

Твори[ред.ред. код]

  • «Базар» (1914)
  • «Львівська вулиця в Києві» (1914)
  • «Тюрма» (1914)
  • «Пляшки» (1915)
  • «Паровоз» (1916)
  • «Спогади про Кавказ» (1916)
  • «Пилярі» (1927)
  • «Київський пейзаж» (1928)
  • «Праця малярів» (1929)

Теоретичні праці[ред.ред. код]

«Живопис та елементи» (1914).

Олександр Богомазов був не тільки митцем-новатором, але й теоретиком нового мистецтва. У 19131914 роках він написав теоретичний трактат «Живопис та елементи» в якому розглянув:

  • Взаємодію та ролі Об'єкта, Митця, Картини та Глядача в художньому творі.
  • Взаємодію структурних елементів картини у сприйнятті глядачем — точок, ліній, базових геометричних фігур, кольорів, ритмів тощо.

«Мистецтво — нескінченний ритм, митець — його чутливий резонатор», — казав Олександр Богомазов своїм студентам у Київському Художньому Інституті, професором якого він був у 19221930 рр. Свій викладацький досвід Олександр Богомазов використав для написання своєрідного педагогічного подовження свого трактату у 1928 р.

Вшанування пам'яті[ред.ред. код]

В Боярці існує вулиця Олександра Богомазова[1].

Фільми про О.Богомазова[ред.ред. код]

Галерея[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]