Богородиця Неустанної Помочі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Богородиця Неустанної Помочі
Зображення
Дата створення / заснування 14 століття
Місце розташування Church of St. Alphonsus Liguorid
День святого 27 червня
Жанр сакральне мистецтво
Творець невідомо
Зображує дитя Ісусd, хлопець, Діва Марія і жінка
Ширина 41,5 см
Висота 54 см
CMNS: Богородиця Неустанної Помочі у Вікісховищі

Образ Богоматері Вічної Допомоги – широко поширений образ благодаті та всесвітньо відоме зображення Марії. Оригінал датується 14-тим століттям, ймовірно, походить з острова Крит (Критська школа). Ікона розміром 41,5×53 см написана на горіховому дереві. Після переміщення зі збереженням в 1867 році, папа Пій IX передав образ ордену редемптористів для римської церкви Сант-Альфонсо, де відтоді прикрашає головний вівтар. Редемптористи зробили вирішальний внесок у поширення образу завдяки своїй місіонерській діяльності.[1]

Опис[ред. | ред. код]

Богоматір зображена на золотому фоні. На ній червона нижня мантія та темно-синя блискуча верхня одежина із зіркою на фаті; вона оточена німбом. Грецькі скорочення "MP" та "ΘY" для слів "Мати" та "Бог" на обох сторонах ідентифікують її як "Матерь Божа" (Μήτηρ Θεού). На лівій руці діва Марія несе немовля Ісуса, одягненого в одяг зеленого та золототистого кольору. Голова дитини оточена німбом хреста, праворуч від якого знаходиться абревіатура "IC-XC", що позначає ім'я "Ісус Христос" (Ἰησοῦς Xριστός).

Дитина тримається лівою рукою матері, а правою охоплює її обома руками. Однак він відвертає голову, чим спрямовує погляд на хрест, який несе архангел Гавриїл. Ніби від руху передчуття переляку, сандалі злетіли з однієї ноги і впали на землю.

По обидва боки від голови Марії ширяють ангели, які несуть у своїх завуальованих руках знаряддя страждань Христа. Вони також позначені грецькими літерами як архангели Михайло та Гавриїл.

Поширення[ред. | ред. код]

Образ Діви Марії малювався знову і знову в різних кольорах та розмірах і є одним із найпоширеніших зображень Діви Марії. Відома копія була створена баварським редемптористом Максом Шмальцлем в 1872 році як стельовий розпис у монастирській каплиці у Фільсбібурзі.

У Німеччині цей образ благодаті став відомий завдяки Вільгельму Еммануїлу фон Кеттелеру, який, зокрема, привіз його з Першого Ватиканського собору в Римі і помістив як копію на своїй могилі в Майнці. Копії образу можна побачити в багатьох церквах кінця 19-го і початку 20-го століть, він був і залишається відбитком і використовується для домового шанування.[2]

З 1882 року Богоматір Вічної Допомоги (фр. Notre-Dame du Perpétuel Secours) є покровителькою Гаїті. Взимку 1881/1882 року там лютувала віспа. Архієпископ Порт-о-Пренса Алексіс-Жан-Марі Гійу та парафіяльний священик місцевого собору Франсуа-Марі Керсузан встановили образ Богоматері Вічної Допомоги 5 лютого 1882 року. Число смертей скоротилося протягом короткого часу, і віруючі почали шукати чудотворний образ.[3] Копії та гравюри ікон можна знайти в багатьох гаїтянських церквах. Його свято - день поминання, запропонований Конференцією єпископів Гаїті, відзначається 27 червня.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Wallfahrtskirche Maria Hilf Vilsbiburg - Kapelle. www.wallfahrtskirche-vilsbiburg.de. Процитовано 1 липня 2022. 
  2. Wilhelm Emmanuel von Ketteler: Hirtenbriefe. Herausgegeben von Johann Michael Raich. Lehrlingshaus, Mainz 1904, S. 613–615. 
  3. Elie Lescot: Avant l’oubli. Christianisme et paganisme en Haïti et autres lieux. Henri Deschamps, Port au Prince 1974, S. 454.