Богоявленський монастир (Кременець)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Богоявленський монастир
Богоявленський монастир у Кременці 2.jpg
Країна Україна Україна
Місце розташування Тернопільська область, Кременець
Координати 50°06′12″ пн. ш. 25°43′40″ сх. д. / 50.10333° пн. ш. 25.72778° сх. д. / 50.10333; 25.72778Координати: 50°06′12″ пн. ш. 25°43′40″ сх. д. / 50.10333° пн. ш. 25.72778° сх. д. / 50.10333; 25.72778
Єпархія Тернопільська єпархія УПЦ (МП)
Тип монастиря жіночий
Заснування 1633

Богоя́вленський монасти́р — культова споруда у місті Крем'янці Тернопільської області, пам'ятка архітектури національного значення.

Історія[ред.ред. код]

Заснували у 1633 році українські шляхтичі Лаврентій Древинський і Данило Єло-Малинський[1] за привілеєм короля Владислава IV Вази як православний чоловічий монастир. За «благословенною грамотою» Петра Могили (1636) підпорядковувався Вселенському Патріархові та його Екзарху — Київському митрополитові.

При Богоявленському монастирі діяли братство, школа (працювала за навчальним планом Києво-Могилянської колегії), друкарня й шпиталь.

Із видань друкарні найбільше відома т. зв. «Кременецька Граматика» (1638).

У 1-й чверті 18 століття Богоявленський монастир визнав унію з Римом і увійшов у чин св. Василія Великого.

1807 року за указом російського імператора Алєксандра I: оо. Василіяни віддали територію свого монастиря з усіма будівлями Волинській гімназії (колишнього колегіуму) і перейшли в будівлі реформатського монастиря; також ченців ордену реформатів переселили до монастиря в Дедеркалах, а звільнені споруди (костел та прилеглий до нього двоповерховий корипус келій, збудовані за проектом архітектора Антоніо Кастеллі на кошти княгині Теофілі Вишневецької (з Лещинських)).

1839 року Богоявленський монастир припинив існування, 1865 — відновлений як однойменний православний чоловічий монастир РПЦ.

У Богоявленському монастирі була резиденція вікарного єпископа Волинської єпархії (18731922, 19241934 з перервами), якого титулували Острозьким, а від 1902 — Кременецьким, правлячого Волинського і Кременецького архієпископа (19221923, 19341941), глави так званої Автономної Православної Церкви в Україні (19411943).

1953 року Богоявленський монастир реорганізований у жіночий, 1959 — ліквідований, 1990 — відновив діяльність як православний жіночий монастир РПЦ. Належить до Тернопільської єпархії УПЦ (МП).

Архітектура[ред.ред. код]

До ансамблю монастиря, оточеного мурованою загорожею, належать Богоявленський собор, двоповерховий чернечий корпус із Миколаївською церквою (обидві споруди середини 18 ст. в стилі пізнього бароко), дзвіниця з невеликою церквою преподобного Іова Почаївського (поч. 20 ст.) і господарські будівлі.

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]