Богуміл Грабал

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Богуміл Грабал
чеськ. Bohumil Hrabal
Bohumil Hrabal 1988 český spisovatel foto Hana Hamplová.jpg
Богуміл Грабал, 1988 рік. Фото Гана Гамплова
Ім'я при народженні чеськ. Bohumil František Kilian[1]
Народився 28 березня 1914(1914-03-28)
Брно,
Австро-Угорщина Австро-Угорщина
Помер 3 лютого 1997(1997-02-03) (82 роки)
Прага,
Чехія Чехія
·падіння[d]
Поховання
Громадянство
(підданство)
Flag of the Czech Republic.svg Чехія
Діяльність прозаїк, поет
Alma mater Карлів університет
Мова творів чеська[2]
Жанр поезія
Magnum opus Miloš Hrma[d]
Родичі Bohuslav Kilian[d][1]
Нагороди

CMNS: Богуміл Грабал на Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Бо́гуміл Гра́бал (чеськ. Bohumil Hrabal, 28 березня 1914, Брно — 3 лютого 1997) — чеський письменник-прозаїк, поет, номінант Нобелівської премії 1994 року і лауреат «Оскара» за сценарій до фільму 1967 року «Потяги спеціального призначення».[3] Він також здобув чимало міжнародних літературних премій і нагород в Чехії, зокрема медаль «За заслуги» в 1996 році.[4]

Біографія[ред. | ред. код]

Богуміл Грабал народився 28 березня 1914 року. У 1919 році разом з батьками переїхав до міста Німбурк, де його вітчим працював директором на пивоварному заводі. У 1935 р. він вступив на юридичний факультет Карлового університету, під час війни працював телеграфістом і черговим на залізничній станції, після війни став страховим агентом і комівояжером, що, як і решта його професій, знайшли відображення у творчості.[5] З 1952 до 1959 року Грабал працював пакувальником макулатури, а пізніше переходить в театр робітником сцени.[5]

Якщо не брати до уваги ранніх поетичних спроб, то перші великі твори письменник створив на четвертому десятку життя, а опубліковані вони були тільки в шістдесяті роки. Деякі його книги, зокрема, «Я обслуговував англійського короля», не були відразу опубліковані з політичних міркувань. У 60-х роках Грабал був найпопулярнішим письменником в Чехословаччині. У 1965 році він написав «Потяги особливого призначення», де грубуватий гумор став засобом показу опору фашистам.

Він помер 3 лютого 1997 року в лікарні, намагаючись погодувати голубів з вікна і випавши з п'ятого поверху. Вважають, що Грабал міг вчинити самогубство, оскільки подібне падіння описано в деяких його творах. Урна з його прахом похована на сільському цвинтарі в сімейному склепі під Прагою.

Бібліографія[ред. | ред. код]

Богуміл Грабал, 1985 рік. Фото Гана Гамплова

Переклади українскьою[ред. | ред. код]

  • Богуміл Грабал. «Я обслуговував англійського короля». Переклад з чеської: Юрій Винничук. Київ: А-ба-ба-га-ла-ма-га. 2013. 240 стор. ISBN 978-966-7047-87-0
  • Богуміл Грабал. «Вар'яти» (Вибрана проза). Переклад з чеської: Юрій Винничук. Львів, ВНТЛ-Класика, 2003. 184 стор. ISBN 966-7493-48-2 (Класика)

Див. також[ред. | ред. код]

  • 4112 Грабал — астероїд, названий на честь письменника.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Чеська Вікіпедія — 2002.
  2. а б ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. Грабал Б. Слишком шумное одиночество. Радио Кузбасс FM. Эфир от 19 апреля 2004 года. Архів оригіналу за 2012-03-14. Процитовано 2008-06-13. 
  4. А.Кравчук. Богумил Грабал. Зачин. Библиотека Максима Мошкова. Архів оригіналу за 2012-03-14. Процитовано 2008-06-13. 
  5. а б Проза Чехии. Богумил Грабал. «Меценат и Мир». Архів оригіналу за 2005-10-23. Процитовано 2008-06-28. 

Посилання[ред. | ред. код]