Богуслав Радзивілл
| Богуслав Радзивілл | |
 Богуслав Радзивілл, портрет невідомого автора |
|
| Народився | 3 травня 1620 Гданьск |
|---|---|
| Помер | 31 грудня 1669 (49 років) під Кенігсбергом |
| Громадянство (підданство) | Велике князівство Литовське |
| Національність | литвин |
| Титул | князь |
| Посада | Q3692654? |
| Конфесія | Кальвіністська церква |
| Батько | Януш Радзивілл |
| Мати | Елізабет Софія Бранденбурзька |
| Родичі | Януш Радзивілл |
| Брати, сестри | Francis Erdmann, Duke of Saxe-Lauenburg[d] і Анна Марія Радзивілл |
| Дружина | Анна Марія Радзивілл |
| Діти | Людовіка Кароліна Радзивілл |
 |
|
Богуслав Радзивілл (пол. Bogusław Radziwiłł, лит. Boguslavas Radvila. біл. Багуслаў Радзівіл; 3 травня 1620 Гданьск — 31 грудня 1669 під Кенігсбергом) — державний і військовий діяч Речі Посполитої. Великий хорунжий Великого князівства Литовського i конюший з 1646 р. Представник магнатського роду князів Радзивіллів.
Біографія[ред. • ред. код]
Син віленського каштеляна, великого гетьмана литовського, князя Януша Радзивілла та його другої дружини, княжни Елізабет Софії Бранденбурзької. Народився вранці 3 травня 1620 між 4-ю та 5-ю годинами. Один із нащадків короля Польщі Казимира IV. Виховувався у кальвіністських школах Великого князівства Литовського. З 1637 року навчався за кордоном в Англії, Голландії, Німеччині, Франції.
Після повернення на батьківщину отримав посаду литовського конюшого, з 1649 очолював королівську гвардію. Брав участь у боротьбі з козацькими військами під час національно-визвольної війни українського народу під проводом Б. Хмельницького 1648–1657. Під час Російсько-польської війни в 1655 році брав участь в облозі Могильова. Після шведського вторгнення в Польщу, разом зі своїм двоюрідним братом Янушем Радзивіллом він почав переговори з королем Швеції Карлом X Густавом, спрямовані на вихід Великого князівства Литовського з польсько-литовської унії. У 1656 був підписаний договір Кенігсберзький (1656), за яким виник шведсько-литовський союз між королем Швеції і курфюрстом Бранденбурга Фрідріхом Вільгельмом. За службу курфюрст Ф. Вільгельм призначив Б. Радзивілла генерал-губернатором Прусії.
Мав посаду барського старости.
Помер несподівано від апоплексичного удару, повертаючись з полювання на куріпок. Був похований поряд з дружиною в костелі євангелістів Крулевця.[1]
Сім`я і діти[ред. • ред. код]
Був одружений на двоюріднії племінниці — дочці двоюрідного брата, Анні Марії Радзивілл (1640–1667). Мав дочку — Людовіку Кароліну Радзивілл (1667–1695).
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Bogusław Radziwiłł |
У літературі та кіно[ред. • ред. код]
Образ Богуслава Радзивілла змальовано у романі Генрика Сенкевича «Потоп» та в однойменній польській кінокартині Єжи Гофмана (1974), де він виведений як негативний персонаж, його роль виконав Лешек Телешіньскі.
У 2016 році у київському видавництві «Темпора» вийшла книга Ірини Даневської «Німецький принц Богуслав Радзивіл». В основу пригодницького роману покладено автобіографію князя.
Примітки[ред. • ред. код]
- ↑ Wasilewski T. Radziwiłł Bogusław h. Trąby (1620—1669)… — S. 172.
Джерела[ред. • ред. код]
- Горобець В. Радзивілл (Radziwiłł) Богуслав // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 104. — ISBN 978-966-00-1290-5.
- Wasilewski T. Radziwiłł Bogusław h. Trąby (1620—1669) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1987. — Tom XXX/1, zeszyt 124. — S. 161—172. (пол.)
Посилання[ред. • ред. код]
- Urszula Augustyniak. The UPBRINGINg оf the yоung RADZIWIŁŁ'S in the 17-th c. (англ.)
- Bogusław ks. Radziwiłł h. Trąby (ID: dw.3572). (пол.)
 |
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
