Богуслав Радзивілл

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Богуслав Радзивілл
Bogusław Radziwiłł 11.PNG
Богуслав Радзивілл, портрет невідомого автора
Народився 3 травня 1620(1620-05-03)
Гданьск
Помер 31 грудня 1669(1669-12-31) (49 років)
під Кенігсбергом
·цереброваскулярні хвороби
Поховання Königsberg Cathedrald
Країна Royal banner of the Grand Duchy of Lithuania.svg Велике князівство Литовське
Royal Banner of Stanisław II of Poland.svg Річ Посполита
Національність литвин
Діяльність колекціонер мистецтва, аристократ
Alma mater Kėdainiai Bright Gymnasiumd і Утрехтський університет
Титул князь
Посада Конюший великий литовський, посол Сейму Речі Посполитоїd, Q11175089?, Хорунжий великий литовський, староста мозирськийd, Q64769510?, Q66190028? і учасник виборів короля Польщіd
Військове звання генерал
Конфесія Кальвіністська церква
Рід Радзивілли
Батько Януш Радзивілл
Мати Елізабет Софія Бранденбурзька
Родичі Януш Радзивілл
Брати, сестри Francis Erdmann, Duke of Saxe-Lauenburgd
У шлюбі з Анна Марія Радзивілл
Діти Людовіка Кароліна Радзивілл
Герб

Богуслав Радзивілл (пол. Bogusław Radziwiłł, лит. Boguslavas Radvila. біл. Багуслаў Радзівіл; 3 травня 1620 Гданьск — 31 грудня 1669 під Кенігсбергом) — державний і військовий діяч Речі Посполитої. Великий хорунжий Великого князівства Литовського i конюший з 1646 р. Представник магнатського роду князів Радзивіллів.


Біографія[ред. | ред. код]

Син віленського каштеляна, великого гетьмана литовського, князя Януша Радзивілла та його другої дружини, княжни Елізабет Софії Бранденбурзької. Народився вранці 3 травня 1620 між 4-ю та 5-ю годинами. Один із нащадків короля Польщі Казимира IV. Виховувався у кальвіністських школах Великого князівства Литовського. З 1637 року навчався за кордоном в Англії, Голландії, Німеччині, Франції.

Після повернення на батьківщину отримав посаду литовського конюшого, з 1649 очолював королівську гвардію. Брав участь у боротьбі з козацькими військами під час національно-визвольної війни українського народу під проводом Б. Хмельницького 16481657. Під час Російсько-польської війни в 1655 році брав участь в облозі Могильова. Після шведського вторгнення в Польщу, разом зі своїм двоюрідним братом Янушем Радзивіллом почав переговори з королем Швеції Карлом X Густавом, спрямовані на вихід Великого князівства Литовського зі складу Речі Посполитої. Вони завершилися укладанням Кейданської унії. У 1656 був підписаний Раднотський договір між представниками українського гетьмана Богдана Хмельницького, курфюрста Бранденбурга Фрідріха-Вільгельма, Семигороду, Швеції та Богуслава Радзивіла про військовий союз проти Польщі . За службу курфюрст Ф. Вільгельм призначив Б. Радзивілла генерал-губернатором Прусії.

Мав посаду барського старости.

Помер несподівано від апоплексичного удару, повертаючись з полювання на куріпок. Був похований поряд з дружиною в костелі євангелістів Крулевця.[1]

Сім'я і діти[ред. | ред. код]

Був одружений з двоюрідною племінницею — дочкою двоюрідного брата, Анною Марією Радзивілл (16401667). Мав дочку — Людовіку Кароліну Радзивілл (16671695).

У літературі та кіно[ред. | ред. код]

Образ Богуслава Радзивілла змальовано у романі Генрика Сенкевича «Потоп» та в однойменній польській кінокартині Єжи Гофмана (1974), де він виведений як негативний персонаж, його роль виконав Лешек Телешіньскі.

У 2016—2021 рр, в українському видавництві Темпора вийшла трилогія Ірини Даневської «Німецький принц Богуслав Радзивіл», «Генерал короля Богуслав Радзивіл» та «Державець Регіомонта Богуслав Радзивіл», в основу яких покладено «Автобіографію» князя.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Wasilewski T. Radziwiłł Bogusław h. Trąby (1620—1669)… — S. 172.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]