Боднарів (Коломийський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Боднарів
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район/міськрада Коломийський район
Рада/громада Струпківська сільська рада
Код КОАТУУ 2623286803
Облікова картка картка 
Основні дані
Населення 53
Площа 4,537 км²
Густота населення 11,68 осіб/км²
Поштовий індекс 78233
Телефонний код +380 03433
Катойконіми боднарівський, боднарівська, боднарівські
Географічні дані
Географічні координати 48°39′50″ пн. ш. 24°49′18″ сх. д. / 48.66389° пн. ш. 24.82167° сх. д. / 48.66389; 24.82167Координати: 48°39′50″ пн. ш. 24°49′18″ сх. д. / 48.66389° пн. ш. 24.82167° сх. д. / 48.66389; 24.82167
Водойми Біленький
Відстань до
районного центру
42 км
Місцева влада
Адреса ради 78227, Івано-Франківська обл., Коломийський р-н, с.Струпків, вул.Шевченка, 26; тел. 6-22-91
Карта
Боднарів is located in Україна
Боднарів
Боднарів
Боднарів is located in Івано-Франківська область
Боднарів
Боднарів

Боднарів (до 1947 — Боднарівка) — найменше село Коломийського району Івано-Франківської області. У складі Коломийського району від 1964.

Кількість дворів — 25 (1997), населення — 55 осіб (1997), українці.

Релігія[ред.ред. код]

Віруючі — православні, церкву відвідують у межівному селі Молодилові Коломийського району. Храмові свята — Введення в храм Діви Марії та Святої Трійці.

Мікротопоніми[ред.ред. код]

Кутки й урочища:

  • Корчовий кавалок
  • Майданський ліс
  • Опульськс
  • Такса.

Географія[ред.ред. код]

Межує з селами Струпків, Молодилів, хутором Хоросно Коломийського району та селом Глинки Надвірнянського району Івано-Франківської області.

Боднарів оточений з трьох боків лісом, є потік Рімнистий.

Лежить за 42 км до Коломиї (через смт. Отинію).

Історія[ред.ред. код]

Польський і австрійський періоди[ред.ред. код]

Перша відома історична згадка про Боднарів належить до 1855 — Bednarowka, до 1914 р. - повіт Nadwórna. За переказами, назва села походить від ремесла боднарства, яким займалися перші поселенці або ж від дідича Боднара Теодора, який нібито володів цими землями.

Народний переказ повідомляє, що першими поселенцями були 4 зайшлі поляки, які стали корчувати ліс і поставили кілька хат. Прізвище першого боднарівського господаря було Тріщ.

Боднарів належить до тих українських сіл, в які були завезені чужинці з метою так званого злиття націй. Якщо місцеві корінні мешканці-українці не могли викупити собі ці землі, то польська окупаційна влада вишукувала можливості, щоби ці землі запосіли поляки, водночас утверджуючи тут свою польську ідею.

За переказами, місцевий дідич Боднар побудував у Боднарові костел і 1912 його посвятили. Перед тим в селі з 1888 існував дерев'яний костел св. Теодора, в якому приблизно у 1895 р. був встановлений орган львівського органобудівника Яна Слівінського. Дідич також залишив кілька гектарів землі для селян, для священика і школи та для своїх 3 агентів, а сам виїхав з села. Згадані агенти довозили ще поляків з Польщі.

Село поділялося на Стару Боднарівку, в якій жили українці і на Нову Боднарівку, в якій поселилися поляки. Відповідно в Боднарівці існували українська і польська школи та польська хата-читальня.

Радянський період[ред.ред. код]

З поновним приходом комуністичиої окупації поляків 1945 вивезли на історичну батьківщину, а їхні господарства перебрали до рук українських виселенці з Польщі, яких польські і радянські комуністичні влади насильно вивезли зі споконвічних українських земель, а достеменно з Холмщини, Перемишльщини, Лемківщини та інших країв — 1946. Помилково усіх їх і досі називають лемками. Такі насильні переміщення цілих народів супроводжувалися нечуваними зловживаннями. Так у Боднарові з'явилися не типові для Коломийщини прізвища Кратюк, Шавула, Криниця, Голуб, Якимець, Дідич та інші.

У ті ж часи в Боднарів перебралося кілька родин з села Гаврилівни, які почули, що тут є вільні хати і господарства. 1949 в Боднареві засновано колгосп з назвою імені Кірова. Головою призначили напівграмотного селянина з виселенців Андрія Оренчука. Однак уже 1951 цей колгосп прилучили до колгоспу в селі Іванівцях Коломийського району. Після настійних прохань, листів до Верховної Ради УРСР 1954 боднарівське колективне господарство від'єднали від іванівецького і приєднали до струпківського. І досі землі боднарівських людей належать до селянської спілки «Дружба», що в селі Струпкові. Саме село також підпорядковане Струпківській сільській раді.

1951 комуністична влада розібрала римо-католицький костел у Боднареві, а будівельні матеріали використала для спорудження клубу в селі Латиші Надвірнянського р-ну Івано-Франківської обл.

Сучасність[ред.ред. код]

У часи СРСР Боднарів стало так званим, неперспективним селом, з нього повиїжджала молодь і сьогодні в селі переважно мешканці, яким за 60 років. У селі нема церкви, пошти, будинку культури, бібліотеки, рідко завозять продукти харчування, не ходить автобус. Багато хатів замкнено, подвір'я позаростали бур'янами.

Література[ред.ред. код]

  • Енциклопедія Коломийщини, зшиток 2, літера Б


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.