Божич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Божич
Божество в слов'янська міфологія
Див. також: Божич (значення)

Бо́жич — у міфології південних слов'ян — син верховного бога, «творця блискавки».

Божич — уособлення сонця, яке, нібито, щороку вмирає й народжується (схоже на давньоримський східний культ Sol Invictus). Риси культу Божича перенесені в християнську релігію: у сербів, хорватів, словенців свято «Різдво Христа» називається «Божичем», у болгар — «Божиком».

Джерело[ред. | ред. код]