Божко Ніна Григорівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Божко Ніна Григорівна
Народження 6 серпня 1928(1928-08-06) (93 роки)
Київ, Українська СРР, СРСР
Країна Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Ukraine.svg Україна
Жанр портрет, пейзаж і натюрморт
Навчання Київське художнє училище (1949) і Київський державний художній інститут (1956)
Діяльність художниця
Вчитель Касіян Василь Ілліч і Плещинський Іларіон Миколайович
Член Спілка радянських художників України
У шлюбі з Тихий Іван Антонович
Нагороди
Народний художник України Грамота Президії Верховної Ради УРСР Заслужений діяч мистецтв України

Ні́на Григо́рівна Божко́ (нар. 6 серпня 1928, Київ) — українська художниця; член Спілки радянських художників України з 1958 року. Дружина художника Івана Тихого, мати художника Олександра Тихого[1].

З життєпису[ред. | ред. код]

Народилася 6 серпня 1928 року у місті Києві (нині Україна). 1945 року працювала гравером на керамічно-художньому заводі. 1946 року закінчила Київське училище прикладного мистецтва; 1949 року — Київське художнє училище. Упродовж 19501956 років навчалась у Київському державному художньому інституті, де її викладачами були зокрема Василь Касіян, Іларіон Плещинський і Валентин Задорожний. Дипломна робота — плакат «Боротися — означає добре жити». Одночасно з 1950 року працювала у видавницвах «Радянська школа», «Дніпро», «Веселка».

Протягом 19721980 років працювала на художньо-виробничому комбінаті над ілюструванням дитячих казок у кольоровій ліногравюрі, а також над створенням альбомів.

Жила в Києві, в будинку на вулиці Дашавській, № 27, квартира 25; потім в будинку на вулиці Героїв Севастополя, № 17б, кваритра 62[2].

Творчість[ред. | ред. код]

Працювла в галузі живопису, плаката, книжкової графіки, естампа, ліногравюри, монотипії. Серед робіт:

плакати
  • «Війні кажемо — ні!» (1955);
  • «Іван Франко» (1956);
  • «За мир у всьому світі» (1957);
кольорові ліногравюри
  • присвячені Києву (1960);
  • «На Дніпрі» (1960);
  • «Вечірня тиша» (1963);
монотипії
серії літографій
портрети
пейзажі та натюрморти

Авторка творів на шевченківські теми:

  • ліногравюра «По діброві вітер віє» (1960);
  • плакат «Тарас Шевченко» (1961);
  • кольорові лінографії:
    • «Тяжко мені сиротою на цім світі жити» (1961);
    • «Пам'ятник Тарасу Шевченкові в Києві» (1961);
    • «Затихло все» (1964);
    • «Край неба палає…» (1964);
    • «По діброві вітер виє…» (1964);
    • «Весна зеленню квітчає…» (1964);
    • «Веселе сонечко сідало…» (1964);
  • серія «Жіноча доля» (літографія, 1967—1969).

Авторка робіт за мотивами творів Лесі Українки — «Камінний господар», «Дон Жуан» та «Донна Анна» (1971). Ілюструвала та оформила книги для київських видавництв:

  • «Повість про кохання» Надії Хоменко (1957);
  • «В ясла Танечка іде» Тетяни Волгіної (1962).

Брала участь у художніх виставках з 1956 року, зокрема у:

  • 5-й всесоюзній виставці дипломних робіт студентів мистецьких вузів СРСР. Випуск 1956 (Москва, 1956);
  • ювілейній художній виставці УРСР (Київ, 1957);
  • художній виставці «Радянська Україна» (Київ, 1960);
  • всесоюзній художнвій виставці (Москва, 1961);
  • республіканській художнвій виставці (Київ, 1961);
  • ювілейній художній виставці до 150-річчя з дня народження Тараса Шевченка (Київ, 1964).

Відзнаки[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Олександр Тихий / Золота книга України. Вибирай українське 2010. Архів оригіналу за 31 грудня 2021. Процитовано 31 грудня 2021. 
  2. Довідник членів Спілки художників України. Київ. 1998, сторінка 16. Архів оригіналу за 21 січня 2022. Процитовано 31 грудня 2021. 
  3. Довідник членів Національної спілки України. Київ. 2003, сторінка 128.

Література[ред. | ред. код]