Боздаг (гора)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Боздаг
Chindjovo 006 original.jpg

41°17′38″ пн. ш. 24°05′40″ сх. д. / 41.29390000002777583° пн. ш. 24.09470000002777823° сх. д. / 41.29390000002777583; 24.09470000002777823Координати: 41°17′38″ пн. ш. 24°05′40″ сх. д. / 41.29390000002777583° пн. ш. 24.09470000002777823° сх. д. / 41.29390000002777583; 24.09470000002777823
Країна Flag of Greece.svg Греція
Регіон Драма[d]
Тип гора
Висота 2232 м
Ідентифікатори і посилання
Peakware 535
GeoNames 736274
Боздаг. Карта розташування: Греція
Боздаг
Боздаг
Боздаг (Греція)
CMNS: Боздаг у Вікісховищі

Боздаг або Драмський Боздаг, або іноді Мрамориця (грец. Φαλακρό, Фалакро) — гора в Егейській Македонії, Греції та Болгарії. Найвища точка — пік Пророк Ілля (Профітіс Іліяс) — 2232 метри над рівнем моря.

Географія[ред. | ред. код]

Розташування[ред. | ред. код]

Гора Боздаг розташована в південній частині Рило-Родопського гірського масиву між горами Старгач, Пангей (Кушниця), Чалдаг і Родопи і оточена Неврокопською, Зарневською і Драмською котловинами. На її південному підніжжі розташоване місто Драма .

Межі[ред. | ред. код]

На захід, через короткий гірський хребет Штудер з'єднується з горою Змійниця (Менікіо), на півночі — з долиною річки Места і областю Чеч, на південному сході з хребтом Голомбар, що межує з горою Чалдаг (Леканіс Орі), а на півдні — з Драмською котловиною.

Ділення[ред. | ред. код]

Масив Боздаг складається з трьох ділянок: Найпівнічніший, який ще називають гори Св. Тодора, доходить до річки Места біля сіл Петрелик, Теплен, Беслен і Ракищен. В Болгарії він також відомий як «Бесленски рид». Найвища точка -пік Чиплак-баїр (1091 м) на кордоні між Болгарією і Грецією[1][2].

Середня частина, відома як гора Шилка, розташована між селами Зерневе, Руждне, Волак і Лівадишта. Найвища точка — пік Пневма (1629 м) на грецькій території. Його північно-східне відгалуження Вісеник доходить до річки Места біля села Горна Лакавиця[1][2].

Південний схил Боздага називається Дебелина і, за словами Василя Канчова, охоплює найвищі частини гори вздовж західної долини Мести до її впадіння в Егейське море, включаючи гору Чалдаг. Згідно з іншими даними, Дебелина це значно менший схил і розташований на південь від Волака і на захід від сіл Кончен і Бабалець[1][3].

Піки[ред. | ред. код]

Вид Боздага.

Його найвища точка — пік Пророк Ілія (Профітіс Іліяс) — 2232 метри над рівнем моря, а другий по висоті — Вардина — 2194 метри. З інших піків відомі: Трия Кефалія (Триглав — 2176 м), Псевдодонти (Фальшивий зуб — 2086 м), Карталка (2035), Тикильниця (2020 м) і Корицомагула (Мамина могила — 1996 м). Між Карталкою і Пророком Ілією є Хіонотріпа (Снежницата[3]), печера глибиною у 100 метрів, з характерними крижаними сталактитами і сталагмітами.

Геологічна будова[ред. | ред. код]

Масив майже повністю складається з мармуру. У нижній частині знаходяться кристалічні сланці, тріасові пісковики і наносні конуси. У західній частині біля села Руждне є граніти.[4]

Корисні копалини[ред. | ред. код]

Характерними для гори є мармурові кар'єри.

Клімат і води[ред. | ред. код]

З Боздага беруть початок річка Драматиця (Ангітіс).

Ґрунти[ред. | ред. код]

Скелі покриті суглинними ґрунтами.

Рослинний і тваринний світ[ред. | ред. код]

Гора зберігає значне флористичне розмаїття — понад 500 різних таксономічних одиниць (видів і підвидів рослин). Високогірні масиви включені до біологічної мережі Natura 2000 під назвою «Піки гори Фалакро».

У нижній частині гори вкриті лісами, а у вищій — травою. На північних схилах гори пасуться стада корів, овець, коней і мулів. Ними прокладені стежки з підніжжя до кожного піку.

Історія[ред. | ред. код]

У 1942 році, під час болгарського панування у Східній Македонії та Фракії під час Другої світової війни, гора була перейменована на Мраморицю, але назва не прижилася.[5] У перекладі з турецької Боздаг означає сіра гора, а грецьку назва означає — лиса гора (Фалакро Орос).

Туризм[ред. | ред. код]

Лижний центр Фалакро розташований на висоті 1702 метри над рівнем моря і є відправною точкою до піків масиву. Він має сучасну інфраструктуру і входить до числа кращих у всій Греції.[6] До центру можна дістатися асфальтованим шляхом, відгалуженням від головної дороги EO57 Зернево-Драма. Від центру до першого піку Пророка Іллі потрібно близько години пішки.

В якості туристичного атракціону пропонується також на висоті 1200 метрів на південному схилі гори парапланерський повітряний коридор Пиргос-Петрус.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Кънчов, Васил (1894-1896). Пѫтуванье по долинитѣ на Струма, Места и Брѣгалница (pdf). Сборникъ за Народни Умотворения, Наука и Книжнина, Книга XII, Книга XIII. София: Министерството на Народното Просвѣщение. с. 328–329, 235, 238. 
  2. а б Онлайн карта BgMountains.
  3. а б Дървинговъ, Петър (1904). Пиринъ и борбата в неговитѣ недра. София: К. Чинкова печатница и словолитня. с. 12, 28–31. 
  4. Георгиев, Георги К. (1953). Железодобивната индустрия в Мървашко (планината Алиботуш и съседните ѝ планини). София: Българска академия на науките. с. 15. 
  5. Йордан Іванов. «Місцеві назви між Дольні Струми і Дольні Места». Софія Б. С., 1982, с.
  6. Гірськолижний курорт Фалакро — Драма

Посилання[ред. | ред. код]