Бойга яшмова
| Бойга яшмова | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
| Boiga jaspidea Duméril, Bibron та Duméril, 1854 | ||||||||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||||
| Triglyphodon jaspideum Dipsas jaspidea | ||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||
|
Бойга яшмова (Boiga jaspidea) — отруйна змія з роду Бойга родини Вужеві. Інша назва «бойга візерунчаста».
Опис[ред. | ред. код]
Загальна довжина досягає 150 см, чверть з яких припадає на хвіст. Тулуб тонкий, стрункий, сильно стиснутий з боків. Голова значно ширше шиї і добре відмежована. Носовий відділ помітно укорочений та притуплений, його довжина не перевищує діаметра великих виразних очей. Це надає схожість з короткомордими зміями-равликоїдами.
Забарвлення досить святкове і приваблива. Основний кольор спини й боків насичений червоно-коричневий (яшмовий, звідки й назва) з чорними або темно коричневими рисками, що йдуть з боків й від хребта вниз. У задній частині тулуба проявляється малюнок з білястих і темних плям, які розташовані почергово. Горло й передня третина черева лимонно-жовті, ближче до хвоста забарвлення стає коричневим. На голові присутній симетричний малюнок з невеликих темних зі світлою облямовкою плям.
Спосіб життя[ред. | ред. код]
Полюбляє первинні та вторинні тропічні ліси, займаючи ярус чагарників й низьких дерев до 5 м. Добре лазить й пересувається переважно по гілках, лише зрідка спускаючись на землю. Під час руху розплющує горизонтально передню третину тулуба. Активна вночі. Харчується гризунами та ящірками, іноді вживає дрібних змій.
Це яйцекладна змія. Самка відкладає до 3 яєць.
Спосіб харчування[ред. | ред. код]
Змія харчується геконами та іншими меншими зміями в дикій природі.
Розповсюдження[ред. | ред. код]
Мешкає на Яві, Суматрі, Калімантані, архіпелазі Ментавай та низці інших островів. Зустрічається у Малайзії та південному Таїланді й В'єтнамі.
Джерела[ред. | ред. код]
- Malkmus, R.; Manthey, U.; Vogel, G. Hoffmann, P. & Kosuch, J. 2002. Amphibians and reptiles of Mount Kinabalu (North Borneo). A.R.G. Ganther Verlag, Rugell, 404 pp.
- Teo, R.C.H. & Rajathurai, S. 1997. Mammals, reptiles and amphibians in the Nature Reserves of Singapore - diversity, abundance and distribution. Proc. Nature Reserves Survey Seminar. Gardens’ Bulletin Singapore 49: 353-425
- Словник-довідник із зоології. – К., 2002.