Бойкот, дивестиція та санкції
Бойкот, дивестиція та санкції | |
---|---|
Тип | неприбуткова організація |
Засновник | Omar Barghoutid[1] Ramy Shaathd[2] |
Засновано | 9 липня 2005 |
Мета | бойкоти, політичний активізм |
Інтерес | boycotts of Israeld |
Вебсайт: bdsmovement.net | |
Бойкот, дивестиція та санкції у Вікісховищі |
Бойкот, дивестиція та санкції (Рух БДС; англ. Boycott, Divestment and Sanctions Movement, BDS Movement) — міжнародна кампанія, спрямована на сприяння різним формам бойкотування Ізраїлю[en], допоки той не виконає, вимоги перед міжнародним правом,[3] визначені як відведення військ з окупованих територій, ліквідація роз'єднувального муру на Західному узбережжі, забезпечення цілковитого рівноправ'я арабсько-палестинським жителям Ізраїлю та «повага, захист і сприяння праву палестинських біженців на повернення[en] до своїх домів і власності».
У низці країн проводились протести та конференції на підтримку кампанії. Прихильники БДС порівнюють рух із Антиапартеїдським рухом[en] 20-го сторіччя та розглядають свої дії як схожі до бойкотування ПАР упродовж її апартеїдського періоду, порівнюючи ситуацію в Ізраїлі до апартеїду.[4][5][6]
Критики БДС відкидають його закиди, що Ізраїль є апартеїдською державою, вказуючи, що в Ізраїлі (поза Західним узбережжям) «євреї та араби вільно змішуються, все частіше проживаючи в одних мікрорайонах … немає насаджуваної сегрегації».[7] Критики також стверджують, що Рух БДС є антисемітським[8][9] у формі своєї протидії сіонізму,[10][11] наводячи аналогію з нацистським бойкотуванням єврейських підприємств[en][12][13][14] та звинувачуючи рух у делегітимізації[en] Ізраїлю.[15][16]
- ↑ https://www.theguardian.com/news/2018/aug/14/bds-boycott-divestment-sanctions-movement-transformed-israeli-palestinian-debate
- ↑ Tripp, Charles (25 лютого 2013). The Power and the People: Paths of Resistance in the Middle East (англ.). Cambridge University Press. ISBN 9780521809658.
- ↑ White, Ben. Boycotts that aid the Palestinians. www.aljazeera.com. Архів оригіналу за 13 липня 2019. Процитовано 18 липня 2019.
- ↑ Haber, Jerry (7 лютого 2013). What's So Wrong With BDS? (англ.). Процитовано 18 липня 2019.
- ↑ Israel is new South Africa as boycott calls increase. The Independent (англ.). 3 червня 2012. Архів оригіналу за 30 жовтня 2016. Процитовано 18 липня 2019.
- ↑ Op-Ed: Israel isn't, and will never be, an apartheid state. Los Angeles Times (амер.). 17 травня 2014. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 18 липня 2019.
- ↑ February 14; 2013. Is BDS Hate Speech?. The Forward (амер.). Архів оригіналу за 31 липня 2019. Процитовано 18 липня 2019.
- ↑ Foxman, Abraham H. An Open Letter On AcAdemic FreedOm And University respOnsibiLity (PDF). adl.org (англ) . Архів оригіналу (PDF) за 28 вересня 2020.
- ↑ The Left and the Jews: Time for a Rethink. Fathom. Архів оригіналу за 20 липня 2019. Процитовано 18 липня 2019.
- ↑ Schama, Simon (19 лютого 2016). The left’s problem with Jews has a long and miserable history. Financial Times (брит.). Архів оригіналу за 18 травня 2019. Процитовано 18 липня 2019.
- ↑ Wayback Machine (PDF). web.archive.org. 29 березня 2017. Архів оригіналу (PDF) за 29 березня 2017. Процитовано 18 липня 2019.
- ↑ Mendes, P. (2014). ews and the Left: The Rise and Fall of a Political Alliance, Chapter Two: Anti-Semitism and support for Jewish rights: an analysis of socialist attitudes to the Jews (англ) . Palgrave Macmillan. с. 89.
- ↑ Julius, Anthony (2010). Trials of the Diaspora: a history of anti-semitism in England (англ) . Oxford University Press. с. 478—484. Архів оригіналу за 8 вересня 2021. Процитовано 18 липня 2019.
- ↑ Forward, The; Guttman, Nathan (13 квітня 2010). Want to Delegitimize Israel? Be Careful Who You Mess With. Haaretz (англ.). Архів оригіналу за 24 листопада 2010. Процитовано 18 липня 2019.
- ↑ A blueprint to combat the assault on Israel’s legitimacy in Europe - Opinion - Jerusalem Post. www.jpost.com. Архів оригіналу за 18 травня 2019. Процитовано 18 липня 2019.