Бойко Василь Степанович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Бойко Василь Степанович (нар. 17.09.1942 в с. Опори Дрогобицького району Львівської області) — український вчений, доктор технічних наук, професор кафедри розробки і експлуатації нафтових і газових родовищ Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, академік Української нафтогазової академії. Заслужений діяч науки і техніки України (1994). Член редакційної колегії Гірничої енциклопедії. Почесний працівник ДП «Укргазвидобування», Лауреат премії Української нафтогазової академії І-го ступеня за підручник «Розробка та експлуатація нафтових родовищ» (1998), член Українського термінологічного товариства (з 2001), член Наукового товариства ім. Т. Шевченка (з 2000). Автор двотомного енциклопедичного видання Словник-довідник з нафти і газу (2004-2006).

Біографія[ред. | ред. код]

У 1967 р. закінчив Львівський політехнічний інститут, здобувши кваліфікацію гірничого інженера. Працював з 1967 р.: старший лаборант Івано-Франківського інституту нафти і газу; асистент; старший викладач.

У 1970—1972 — аспірантура при Івано-Франківському інституті нафти і газу.

У 1972 р. — захистив кандидатську дисертацію на тему «Исследование вопросов освоения скважин в условиях тонкослоистых коллекторов и высокопарафинистых нефтей (на примере месторождений Предкарпатья)»

У період 1973—1976 рр. обіймав посаду заступника декана газонафтопромислового факультету.

У 1989 р. захистив докторську дисертацію — «Научные основы интенсификации нефтегазодобычи из неоднородных пластов с применением дисперсных систем» у Московському інституті нафти і газу ім. І. Губкіна.

З 1990 р. — професор Івано-Франківського інституту нафти і газу. Сформував наукову школу учнів і послідовників.

Бойко В. С. є постійним членом 2 спеціалізованих Вчених рад з присвоєння наукових ступенів доктора і кандидата наук за спеціальностями 05.15.06; 05.15.10; 04.00.17; 04.00.22, член редколегії фахового збірника, член Центральної комісії з розробки нафтових і газових родовищ.

Основний науковий доробок[ред. | ред. код]

Понад 20 винаходів, 145 наукових праць, понад 20 підручників, монографій, довідників і словників.

Підручники та посібники для вищої школи:

  • «Разработка и эксплуатация нефтяных месторождений»,
  • «Розробка і експлуатація нафтових родовищ»,
  • «Эксплуатация нефтяных и газовых скважин»,
  • «Технология и техника добычи транспорта и хранения нефти и газа»,
  • «Підземна гідрогазомеханіка»,
  • «Проектування експлуатації нафтових свердловин»,
  • «Підземний і капітальний ремонт свердловин» та ін.

Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]

Удостоєний нагрудного знака "Изобретатель СРСР " (1976) ; медалей Виставки досягнень народного господарства (1984) ; медалі «Ветеран праці» (1987).
Лауреат державної премії з науки і техніки 2017 р. за роботу «Науково-технологічні засоби та методи забезпечення енергетичної незалежності України»[1]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Етюди про галицьких кмітливців: збірка портретних автобіографічних нарисів винахідників Прикарпаття: довід. вид. / Б. І. Середюк. — Івано-Франківськ: ПП Супрун, 2005. — С. 31-34.