Бойко Олена Дмитрівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Олена Дмитрівна Бойко
Народилася 8 листопада 1951(1951-11-08) (72 роки)
с. Бобрик-Гора[ru], Донський район[ru], Тульська область, Російська РФСР, СРСР
Країна Україна Україна
Діяльність історик
Alma mater Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка
Галузь історія
Науковий ступінь кандидат історичних наук

Бо́йко Оле́на Дми́трівна (нар. 8 листопада 1951(19511108), с. Бобрик-Гора[ru], Донський район[ru], Тульська область, Російська РФСР, СРСР) — український історик, дослідник історії Української революції, історії Києва, історичної картографії, біографістики, археографії України XX століття.

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася 8 листопада 1951 року в селі Бобрик-Горі Тульської області (нині — мікрорайон міста Донського). Після закінчення в 1974 році історичного факультету Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка працювала в Інституті історії АН УРСР. З 1990 року — старший науковий співробітник, з 2004 року — провідний науковий співробітник відділу історії Української революції 1917—1921 років Інституту історії України НАН України. У 1983 році, під керівництвом академіка АН УРСР Миколи Супруненка, захистила кандидатську дисертацію на тему: «Боротьба органів радянської влади України з розрухою народного господарства у 1920 р.». З 2004 року — старший науковий співробітник-консультант Національного музею історії України (за сумісництвом).

Основні праці[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]