Бойко Степан Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бойко Степан Іванович
Народився 7 січня 1901(1901-01-07)
Люблінське воєводство, Польща
Помер 19 листопада 1930(1930-11-19) (29 років)

Степа́н Іва́нович Бо́йко (*7 січня 1901, Потуржин — †19 листопада 1930)[1]  — діяч комуністичного руху в Західній Україні за часів Польщі.

З життєпису[ред. | ред. код]

Народився в сім'ї селянина-бідняка в с. Поторжин Томашівського повіту на Холмщині. З 1915 працював робітником порохового заводу м. Казані, 1917 року воював за більшовиків. У 1918 повернувся на Холмщину і створив у с. Поторжин підпільну молодіжну комуністичну організацію.

У 1920 був ув'язнений, але втік із тюрми і знову включився в діяльність, вступив до КПЗУ. У 1925 заарештований вдруге та 4 роки перебував у в'язниці[1].

У 1929—30 працював секретарем Станіславського, Холмського, Волинського окружкомів КПЗУ. 19 листопада 1930 заарештований і під час допиту в луцькій поліцейській тюрмі закатований.

Пам'ятник Бойку був встановлений у Луцьку в 1969 році[2] на вулиці Лесі Українки поруч із тринітарським монастирем. Демонтований у квітні 2016 року[3].

Джерела[ред. | ред. код]

  1. а б Разиграєв, Олег (24 березня 2020). Степан Бойко. Як дядько Шухевича захищав головного комуніста Волині. Історична правда. Процитовано 2021-06-02. 
  2. Солоненко, Максим (29 січня 2016). Ветерани та історики захищають Степана Бойка. www.golos.com.ua (uk). Процитовано 2021-06-02. 
  3. У Луцьку демонтували пам’ятник Степану Бойку. ФОТО. ВолиньPost (en). Процитовано 2018-09-17. 

Література[ред. | ред. код]