Бойківське

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
смт Бойківське
Coat of arms of Boikivske.png
Герб Бойківського
Бойківське
Розташування міста Бойківське
Країна Україна Україна
Область Донецька область
Район/міськрада Бойківський район
Рада Бойківська селищна рада
Код КОАТУУ: 1424855100
Основні дані
Засноване 1869
Статус з 1971 року
Площа  км²
Населення 4423 (01.01.2017)[1]
Поштовий індекс 87100—87105
Телефонний код +380 6279
Географічні координати 47°24′50″ пн. ш. 38°00′39″ сх. д. / 47.41389° пн. ш. 38.01083° сх. д. / 47.41389; 38.01083Координати: 47°24′50″ пн. ш. 38°00′39″ сх. д. / 47.41389° пн. ш. 38.01083° сх. д. / 47.41389; 38.01083
Висота над рівнем моря 103 м


Відстань
Найближча залізнична станція: Карань
До станції: 31,1 км
До обл. центру:
 - фізична: 66,2 км
 - автошляхами: 83,8 км
Селищна влада
Адреса 87120, Донецька обл., Бойківський р-н, смт Бойківське, вул. Леніна, 122а
Голова селищної ради Юнусова Галина Іллівна
Карта
Бойківське is located in Україна
Бойківське
Бойківське
Бойківське is located in Донецька область
Бойківське
Бойківське

Commons-logo.svg Бойківське у Вікісховищі

Бойківське (до 1935 — Остгайм, Великокраснощекове, до 2016 — Тельманове) — селище міського типу Бойківського району Донецької області, підпорядковане Бойківській селищній раді, розташоване за 67 км від Донецька. Контролюється сепаратистами ДНР із вересня 2014 року. За версією російсько-терористичної окупаційної влади назва смт — Тельманово.

Географія[ред.ред. код]

На південній стороні від селища бере початок річка Харцизька, права притока Грузького Єланчика.

Історія[ред.ред. код]

Євангелістське село, засноване 1869 року під назвою Остгайм. Одна з перших німецьких колоній в Донській області, економічний центр регіону. Засновники — 28 сімей із колонії Ноєгофнунг. Євангелістської сепаратистської громади Ноєгофнунг, Остґейм (з 1876). Церква. Землі 3305 десятин (1915; 37 подвір'їв). Парові млини, вітряки, цегельний завод, два торговельних доми, споживчий кооператив (1903; з 1923 сільськогосподарський кредитний і кооператив зі збуту). Сільрада (1926). Молокозавод (1927). Колгосп ім. Сталіна «Остгейм» та ім. 17 партз'їзду. МТС (1932). Середня школа (1935).

До Другої світової війни — місце компактного проживання німців.

В часі нацистсько-радянської війни червоні війська відійшли з Тельманового 13 жовтня 1941 року.

Після війни німці були «зачищені», на їхнє місце після радянсько-польського обміну ділянками територій 1951 року до селища були депортовані бойки (514 осіб) із села Чорне Нижньо-Устрицького району Дрогобицької області[2].

Війна на сході України[ред.ред. код]

21 серпня під Бойківським загинули від обстрілу російськими терористами вояки 145-го окремого ремонтно-відновлювального полку молодший лейтенант Олександр Коломієць і сержант Артур Фігурський. 24 серпня 2014 року пропагандистські російські ЗМІ розповсюдили неправдиву інформацію, що терористи зайняли Бойківське. Цю інформацію того самого дня спростувала прес-служба АТО[3]

2 вересня з'явилася інформація, що зранку 1-го вересня «невідомі особи» з автоматичною вогнепальною зброєю захопили адміністративну будівлю Бойківської РДА[4].

7 вересня ввечері прикордонний наряд відбив атаку терористів біля Бойківського, захоплено автомобіль «ВАЗ», в якому виявлена проросійська література[5].

З інформації, яку оприлюднено 11 вересня речником РНБО, випливає, що під контроль бойовиків потрапили Кальміуське і Бойківське, унаслідок цього Україна перестала контролювати східну ділянку державного кордону[6].

У ніч з 8 на 9 жовтня, приблизно о 23.00 диверсійна група полку поліції «Дніпро-1» провела спецоперацію — біля Бойківського, внаслідок якої ліквідовано терориста Андрія Борисова (Чечена).

У липні 2015 року внаслідок бомбардування з важкої техніки зі сторони терористів у Бойківському зруйнований Свято-Михайлівський храм УПЦ КП[7].

Населення[ред.ред. код]

Рік Кількість мешканців
1873 203
1911 236
1915 421
1919 362
1925 300
1935 755

[8]

За даними перепису 2001 року населення смт становило 5273 особи, із них 57,46 % зазначили рідною мову українську, 41,97 % — російську, 0,27 % — грецьку, 0,15 % — білоруську, 0,04 % — вірменську, 0,02 % — циганську та німецьку мови[9].

Відомі люди[ред.ред. код]

Народилися[ред.ред. код]

  • Професор А. А. Лішке (1919 — 1990), хірург А. Бельца, священик та історик А. Бухмана.
  • Наумов Євген Іванович — український журналіст та письменник, писав українською та російською мовами, член Спілки письменників СРСР,
  • Пасічка Роман Володимирович — спортсмен, майстер спорту України з гирьового спорту.

Примітки[ред.ред. код]

Додаткова література[ред.ред. код]