Бойовий кинджал Фейрберна-Сайкса

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бойовий кинджал Фейрберна-Сайкса
Бойовий кинджал Фейрберна-Сайкса
Бойовий кинджал Фейрберна-Сайкса
Тип Кинджал
Походження Велика Британія
Історія використання
На озброєнні 1941 — по т.ч.
Війни Друга світова війна
Історія виробництва
Розробник Вільям Едвард Фейрберн
Ерік Ентоні Сайкс
Розроблено 1941
Виробник Wilkinson Sword Ltd
Виготовлення 1941
Характеристики
Вага 220—270 г
Довжина 290 мм
Довжина корпусу 180

Тип клинка Кинджал
Піхви/футляр Метал

Бойовий кинджал Фейрберна-Сайкса у Вікісховищі
Бойовий кинджал Фейрберна-Сайкса

Бойовий кинджал Фейрберна-Сайкса (англ. Fairbairn–Sykes fighting knife, скорочені варіанти назв F&S fighting knife, F—S fighting knife та FS fighting knife) — найвідоміший кинджал періоду Другої світової війни, розроблений Вільямом Ферберном та Еріком Сайксом під час їх служби у поліції Шанхаю.[1]

Історія[ред. | ред. код]

В 1930-і роки в Шанхаї капітан поліції Вільям Едвард Фейрберн (англ. William Ewart Fairbairn) вивчав східні техніки ножового бою, для сутичок на ножах були виготовлені так звані «шанхайські бойові ножі» — у формі стилету кинджали з переточених гвинтівкових багнетів (Lee Metford зразка M1888). У червні 1940 року у британської компанії «Wilkinson Sword» була замовлена ​​розробка бойового ножа для спецпідрозділів командос. Свою модель кинджала, засновану на «шанхайському бойовому ножі», фірмі запропонували Вільям Ферберн та Ерік Ентоні Сайкс (англ. Eric Anthony Sykes). Пропозиція була схвалена, був замовлений випуск пробної партії і, після проведення випробувань, надійшло замовлення від міністерства оборони. Виробництво кинджалів було налагоджено на різних заводах, під час виробництва в конструкцію кинджала вносилися зміни.

Відомо три основні військові модифікації. Клинок кинджала сталевий, ромбічний у перетині, порівняно різко звужується до вістря. Держак круглого перетину спочатку виготовляли з латуні, відомі варіанти з інших сплавів.

Кинджал оточений численними легендами, сьогодні він є предметом колекціонування, багато фірм у всьому світі виробляють копії та репліки кинджала Ферберн-Сайкса, на основі кинджала розроблено значну кількість сучасних бойових ножів та кинджалів.

Галерея[ред. | ред. код]

У користуванні[ред. | ред. код]

Член камбоджійського коммандос з бойовим кинджалом Фейрберна-Сайкса на лямці ременя.

Кинджал у масовій культурі[ред. | ред. код]

У кінематграфі[ред. | ред. код]

У відеоіграх[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Chambers, John W., OSS Training in the National Parks and Service Abroad in World War II, Washington, D.C., U.S. National Park Service (2008), p. 191

Література[ред. | ред. код]

  • Buerlein, Robert. (2002). Allied Military Fighting Knives: And The Men Who Made Them Famous. Paladin Press. ISBN 1-58160-290-1
  • Flook, Ron. (1999). British and Commonwealth Military Knives. Howell Press Inc. ISBN 1-57427-092-3
  • Locken, Alan. (1995). The Collectors Guide to the Fairbairn Sykes Fighting Knife. Alan W Locken.
  • Peter-Michel, Wolfgang: The Fairbairn-Sykes Fighting Knife: Collecting Britain's Most Iconic Dagger. Schiffer Publishing Ltd. ISBN 0-7643-3763-7
  • Wilkinson-Latham, Robert. (2009). Wilkinsons and the F.S. Fighting Knife. 2nd ed. Pooley Sword Publishing. ISBN 978-1-84336-156-5

Посилання[ред. | ред. код]