Бойовий парамедик
.jpg)
Бойовий медик — відповідає за надання невідкладної медичної допомоги на місці поранення в умовах бойового чи навчального середовища, а також за надання первинної допомоги та охорону здоров'я та евакуацію з місця поранення чи захворювання. Крім того, медики також можуть нести відповідальність за створення, нагляд і виконання довгострокових планів догляду за пацієнтами за погодженням із наявним лікарем або за його відсутності. Бойові медики можуть бути використані в госпіталях і клініках, де вони мають можливість виконувати додаткові функції, наприклад працювати з використанням медичного і лабораторного обладнання, виконувати процедури чи допомагати при виконанні процедур.
Бойові медики працюють також безпосередньо на передовій: надають домедичну допомогу пораненим, здійснюють їхнє сортування і організовують евакуацію.[1]
В українській армії[ред. | ред. код]
Поняття «бойовий медик» в українській армії з'явилося в 2014 році. Медпрацівників, які ставали до лав ЗСУ, найчастіше називали «санітарними інструкторами» або «санітарами» — поняттями, що лишилися як спадок радянської армії.[1]
Перші українські військові пройшли курс із підготовки за стандартами Сухопутних військ США в 2016 році.[1]
Військово-облікові спеціальності, що стосуються тактичної медицини, офіційно з'явилися у 2017 році. Тоді спеціальність «бойовий медик» офіційно визнана наказом Міноборони України.[1]
Бойовими медиками можуть бути як жінки, так і чоловіки, з медичною освітою та без неї, що пройшли відповідну фахову підготовку.[1]
Примітки[ред. | ред. код]
|
